де если утворилася держава кивська русьназвть князв кивсько рус у

Протягом VIIIX ст. слов'яни розселилися на значнй територ Схдно вропи. Згдно з лтописом Повсть минулих лт вони об'днувалися в союзи племен. Поляни жили навколо Кива на Середньому Поднпров'; хнми сусдами були сверяни, що мешкали понад Десною.

На захд вд полян медлили древляни та дрегович. Захдн меж розселення сягали Прикарпаття, де жили бл хорвати; а вздовж рки Захдний Буг були земл волинян дулбв. Улич тиверц жили в басейнах Днстра та Пвденного Бугу бля Чорного моря.
На меж VIIIIX ст. у схдних слов'ян почали формуватися засади державност.
Формування державност пдсумком тривалого складного розвитку суспльства. Передумови для не виникли й у слов'ян.

 

Економчн: перехд до орного землеробства; вдокремлення ремесла вд землеробства; зосередження ремесла в мстах; розвиток обмну.
Полтичн: потреба родоплемнно знат у захист свох привлев захопленн нових багатств; формування альянсв племен; загроза нападу зовншнх ворогв; достатня вйськова органзаця.
Соцальн: змна родово общини сусдською, виникнення нервност, поява експлуатац людини людиною.
Руська земля утворилася внаслдок державного об'днання альянсв схднослов'янських племен у другй половин тис. н. . На великй територ Русько земл з альянсв племен 
утворювались князвства засновувались м100 Кив, Новгород, Чернгв, Переяслав та н. Бльшсть з их стали центрами князвств.
Головним мстом Укрансько - Русько земл визначився Кив. Це м100 виникло майже в центр слов'янських земель на правому берез Днпра. За легендою це м100, що знаходилося у землях полян, було засновано трьома братами: Ким, Щеком, Хоривом та хньою сестрою Либддю на ниншнй Старокивськй гор. М100 дстало назву на честь старшого брата Кия полянського князя.
Отже, Кив був центром племен полян, що жили в Середньому Поднпров'. Спочатку вн був укрпленим поселенням, огородженим ровом та земним валом. Вн був столицею Полянського князвства, в ньому стояли князвський палац, житлов будинки, основн господарськ та культов споруди.
Про Кия ж вдомо, що, закнчивши спорудження м100 на Днпр наприкнц V ст., вн здйснив похд на Взантю, вв переговори з взантйським мператором, уклав торгову угоду з Взантю, а повертаючись назад, на Дуна заклав мсто Кивець. Сусдами слов'ян на пвнчному заход були племена балтв та норманв (варягв), на сход та на пвдн хозари й печенги та нш кочов племена. Мж слов'янами та хнми сусдами вдбувалися сутички за володння рчковими шляхами для ведення торгвл з кранами Слету та Взантю.
У IX ст. на слов'янських землях з'явилися варяги, чи морськ походи не давали спокою всй Захднй вроп. У IXXI ст. вони як найманц були на служб у руських князв взантйських мператорв.
У VIII ст. на сход вд Русько земл з'явилася держава хозарв Хозарський каганат. Войовнич хозари пдкорили соб обклали даниною полян, сверян в'ятичв. Але хозарське поневолення тривало недовго. Поляни за допомогою варягв на початку IX ст. змогли повернути соб незалежнсть.
Наприкнц IX ст. в пвденноукранських степах з'явився новий небезпечний ворог печенги, тюркськ племена, основним заняттям яких були набги на сусдн племена крани. Протягом XXI ст. русич водили з ними тривалу боротьбу.
Передумовою створення Кивсько Рус був розклад родоплемнного ладу у слов'ян, : виокремлення правлячо верхвки, що складалася з князв вождв союзв племен, князвських дружинникв, старйшин. Поступово занепада роль вча, на якому ранше виршувались найголовнш справи. Воно почало скликатися тод, если це було потрбно князев. Втрачаться значення народного ополчення, оскльки навколо князв формуються постйн дружини об'днання бойових соратникв, друзв князя. За допомогою дружин княз завойовували нов земл, збирали данину, глас дружини мг бути виршальним у питаннях вйни та миру, виршенн нших важливих проблем. Знатн дружинники родова знать становили при княз боярську раду, що була дорадчим органом. Поступово виникала 
верства великих землевласникв бояр, як отримували вд князя за службу вотчини (велик земельн матки, що передавались у спадщину).
У IX ст. кивськ княз поширили свою владу на сусдн земл. Коли у середин IX ст. правителем Кива був князь Др, арабський сторик, географ мандрвник Хасан аль Масуд писав, що Др перший серед слов'янських царв, який володв большими мстами багатьма населеними кранами.
Становлення Кивсько держави пов'язане з м'ям князя Аскольда. Вн проводив смливу далекоглядну полтику, чим змцнив свою державу. Для посилення авторитету сво влади вн прийняв титул кагана, що тод був рвний титулов мператора, чим поставив Руську державу на один щабель з Взантю та Хозарю найсильншими тогочасними державами.