Природн кордони тал(Пн,Пд,Сх,Зх)

таля (тал. Italia), талйська Республка (тал. Repubblica Italiana)  держава на пвдн вропи, в Середземномор'. Займа Апенннський пвострв, Паданську рвнину, пвденн схили Альп, острови Сициля, Сардиня тощо. На суходол таля границу з Францю на пвнчному заход, з Швейцарю й Австрю на пвноч та Словеню на пвнчному сход.

На територ тал розташован також так державн утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтйський орден.

Рим, столиця тал, був протягом столть полтичним та релгйним центром Захдно цивлзац як столиця Римсько мпер та мсце Святого престолу. Псля занепаду захдно Римсько мпер, таля потерпала вд численних нападв нших людв, вд германських племен, таких як лангобарди та остготи, до взантйцв та пзнше норманв. Столттями пзнше таля стала мсцем зародження Середньовчних морських республк та Ренесансу[2], надзвичайно продуктивного нтелектуального руху, який згодом став всезагальним формував наступний хд вропейсько думки.

Бльшу частину постримсько стор таля була поделена на численн королвства та м100-держави (так як Сардинське королвство, Королвство обох Сицилй та Мланське герцогство), але об'дналась в 1861 роц, протягом бурхливого перхвалу сво стор вдомого як Рсорджименто (тал. il risorgimento  вдродження). Наприкнц XIX-го столття, протягом Першо свтово  до Друго свтово вйни таля володла колональною мперю, яка поширила свою владу на Лвю, Еритрею, Сомал, Ефопю, Албаню, Додеканес та на концесю в Тяньцзн[3].

таля  член ООН, НАТО, С.