Чому у рзних народв виникло прислв039;я :"Ус дороги ведуть до храму"?

Багатьом, напевно, запам'ятався епзод з фльму "Покаяння", який шов на екранах м100 рокв чотири тому. Я хоч не все зрозумв у ньому до кнця, але один момент забути не можу. "Ця вулиця веде до Храму?" - Запиту стародавня мандрвниця у молодо жнки. "Н, не ця вулиця веде до Храму", - вдповда та. Вона зна, що говорить. З вулицею, на якй вона живе, у не пов'язан важк спогади. "Навщо ж вулиця, якщо вона веде не до Храму?" - Здивовано пита бабуся. Вона твердо зрозумла за довге життя, що людям потрбн тльки т дороги, як ведуть до Храму добра, правди, краси та стини. глядач мимовол запиту для себя: "Навщо потрбна була дорога, що коштувала стльки сил жертв, якщо вона привела не туди?" У чудового письменника Андря Платонова роман "Котлован". Цей образ-символ нашого життя-виявився настльки точним, що його використовують навть мнстри. Та й хба не закопан мльярди грошей в землю? Досить прочитати в газетах суперечки про рзних каналах. Волга-Чограй в Калмик, наприклад, чи наш Волго-Дон-2, який обласна Рада виршив законсервувати, видливши на це ще мльйони рублв. Але цей образ пдходить до вс нашо стор. Смдесят рокв тому революцйний люд клявся побудувати "новий свт", але до сьогодншнього дня, схоже, зумли замсть обцяного Храму загального щастя вирити тльки Котлован. Втм, реальн храми свдомо руйнувалися. Скльки тисяч х знищено! Але ж як каже вдомий журнальчикст Олег Холодов в "Литературной газете" (25.7.90) у статт-нтерв'ю, "очевидним прямий зв'язок мж загальним паднням моральност, загальним цинзмом, повнню аморалзму, злочинност, з 1-го боку, втратою релгйно ври - з нший ".