Практичне заняття на тему Повсякдене життя мешканцив Украни в перший половини

Селяни у першй половин XIX ст. за соцальним станом подлялися на крпосних державних (станом на 1857 р. вдповдно 5,3 млн. та 5,2 млн. осб).

Крпаки вважалися власнстю дворян-помщикв, як мали щодо их усю повноту адмнстративно, полцейсько та судово влади. Главною формою експлуатац крпакв була панщина. Офцйно вона становила два-три дн на тиждень. Але помщики, користуючись поширенням на укранськ земл росйсько урочно системи, давали селянам так завдання (уроки), як неможливо було виконати в зазначен строчки. Тому нколи панщина доходила до 6 днв на тиждень.

Для посилення експлуатац крпакв х переводили на мсячину, тобто у их вдбирали надли, через те вони зобов'язувалися працювати за мсячне утримання (пайок та одяг). В умовах виникнення й поширення переробних пдпримств вони перетворювалися на крпосних робтникв. Крм того, крпаки сплачували податки на користь держави.

За нцативою малоросйського генерал-губернатора Д. Ббкова на Правобережж, де крпосницький гнт набув особливо тягостных форм, у 1847-1848 pp. була проведена нвентарна реформа, яка малюсенька на мет впорядкувати й зменшити експлуатацю крпакв. На основ нвентарв (описв помщицьких маткв) визначалися меж земельних надлв крпакам, встановлювалися розмри панщини: для чоловкв три дн, а для жнок один денек. Але помщи-ки реагували на ц нововведення негативно, вже в грудн 1848 р. доповнення до нвентарних верховодил звели нанвець поступки селянам.

Жестоко експлуатац зазнавали й державн селяни, як сплачували грошову ренту, податки та несли рекрутську, возову, дорожню та нш повинност. Однак вони жили на казенних землях вважалися особисто вльними. У першй половин XIX ст. частина державних селян пвдня Украни отримала статус вйськових поселенцв. хн життя жорстко регламентованим нестерпним, командування втручалося навть в особист й смейн справи.

На Правобережж з метою посилення експлуатац державних селян обширно застосовувалось переведення х на господарче становище. Державн земл надавалися в оренду помщикам, як експлуатували селян, що жили на цих землях, бльше нж свох крпакв.

Дещо полпшила становище державних селян реформа 1837-1841 pp., вдома як реформа мнстра державних матностей графа Кисельова. Збльшилися земельн надли селян, подушний податок замнявся поземельним промисловим податком, у майбутньому заборонялося вддавати державн земл в оренду. Селяни одержували право створювати сльськ й волосн органи самоврядування, а також сльськ й волосн суди (розправи). Але самоврядування носило обмежений характер, залежало вд державних органв.

У першй половин XIX ст. почастдурачся протестн виступи крпосних державних селян, вонних поселенцв, що перодично переростали в повстання. Посилювалися соцальн протирччя, як загострила поразка Рос в Кримськй вйн (1853-1856 pp.).