Яке м100 Галичини стало провдним центром укранського культурно-освтнього руху в 30-40

Початок XIX ст. характеризуться посиленням нацонально-визвольного руху у Захднй Укран. На першому мсц стояло питання про розвиток укрансько мови, захист, утвердження укрансько нацонально свдомост. Рушйною мощью у цьому процес стало греко-католицьке духовенство, яке займаться видавництвом пдручникв укранською мовою, наукових праць про не. Надруковано першу в Австр граматику укрансько мови, збрник християнсько морал Катехзис укранською мовою.

Найзавзятше обстоювали рдну мову дяч Русько трйц вихованц Льввсько семнар М. Шашкевич, . Ваглевич та Я. Головацький. Метою створеного ними гуртка стало перетворення народно мови на лтературну, що вдкрило б селянству доступ до знань. Руська трйця як напвлегальне демократично-просвтницьке та лтературне угруповання дяло у Львов в 1830-1837 роках. Трйчани прогуливались в народ записували народн псн й перекази, слова вирази, вживан простими людьми. . Ваглевич навть агтував селян пднматися на боротьбу проти нацонального та соцального гнту. Невдовз влада визнала Руську трйцю ворожою держав.

М. Шашкевич вперше переклав укранською Слово о полку пламенев, пдготував Читанку для дточок, група пдготувала до видання альманах Зоря, який заборонила цензура. Але апогем дяльност трйчан стало видання в Пешт (столиц Угорщини) альманаху Русалка Днстрова (1837 р.) надруковано деклька сотен екземплярв. Здесь вперше в Захднй Укран укранською мовою були опублкован народн псн, думи, казки, публцистичн та науково-сторичн твори, в яких проголошувалася дея дност всх укранських земель, вказувалося на важливсть вивчення сторичного минулого. Вони популяризували дею дност Давньорусько держави з столицею в Кив. Альманах довв, що народна мова може бути лтературною, а також, що нема суттвих розбжностей мж мовою галичан схдних укранцв, що свдчило про днсть укранського народу