Цкав факти про Петра Сагайдачника !

Цкаве - Видатн люди - Люди в погонах

Петро Сагайдачний творець Вйська Запорзького

27 Жовтня 2008, 00:00 , Переглядв: 14716

Сагайдачний

Саме Сагайдачний зробив з запорзьких козакв армю...

Петро Конашевич Сагайдачний (15701622) народився в сел Кульчиц Перемишльсько земл Руського воводства (Самбрський район Льввсько област) в шляхетськй православнй см. Вн вв свй рд з дрбно шляхти Попелей-Конашевичв. Навчався в Острозькй школ на Волин. Псля випуску перехав до Львова, а потм до Кива, де працював домашнм учителем, а також помчником кивського судд вана Аксака.

Вйськовому мистецтву Сагайдачний навчався у Самйла Кшки. "Вд молодих нгтв, за запевненнями бографв, навчився вн натягувати лук, проводити денек за деньком у сдл, з труднощами боротися мощью свого нраву; просто переносив вн втрати, голод працю, не боявся ворога пд час небезпеки проявляв вдчайдушну хоробрсть".

У кнц XVI на початку XVII сторччя очолив Запорзьку Сч, 100 кошовим отаманом. Пд проводом його запорожц в 1605 роц брали турецьку фортецю Варну, в 1614-му Синоп, а в 1616-му Кафу (Феодосю), спалили турецький флот звльнили безлч християнських невльникв. Прийнявши булаву з рук народу вйська, Сагайдачний назвав себе гетьманом обох сторн Днпра Вйська Запорзького; його приклад наслдували полковники й сотники, козаки малоруськ почали називатися запорожцями. Ця назва вдрзняла полки, вддан гетьманов й втчизн, вд полкв, як були вддан магнатам Польщ.

Саме Сагайдачний зробив з запорзьких козакв армю (ввв армйську дисциплну розробив стратегию бою, властиву саме козакам), що дало йому можливсть воювати з переважаючою клькстю турецько арм. Сильна армя козакв позволила Сагайдачному вести переговори на рвних з польським владыкой. Армя запорзьких козакв свого часу була щитом, який защищав схдн кордони Польщ вд туркв Москви. Сво легендарне прзвисько Сагайдачний дстав завдяки разумнню влучно стрляти з лука (Сагайдак сагайдак для стрл).

Славу полководця Сагайдачний здобув у двох походах: московському 16171618 рокв турецькому 1621-го. У 1618 роц поляки звернулися до Сагайдачного з проханням допомогти королю Владиславу, котрий вирушив пд Москву. З 20 000 козакв Сагайдачний здобув Ливни льци, розбив московськ ополчення Пожарського й Волконського вивв Владислава з скрутного становища. З усм Вйськом Запорзьким Сагайдачний вступив до Кивського (Богоявленського) братства. хоча його створили без дозволу короля, братство не насмлювалися заборонити, побоюючись козацтва. У 1620 роц Сагайдачний переконав русалимського патрарха Феофана, що повертався з Москви, вдновити православну рархю, знищену уню.

У тому ж роц розпочалася вйна з Туреччиною. Польський гетьман Жолкевський виршив ти до Стамбула через Молдавю, але програв битву пд Цецорою сам загинув у бою. Загинув там батько Богдана Хмельницького Михайло Хмельницький, а сам Богдан потрапив у полон. Тод польський повелитель покликав на допомогу запорожцв, Сагайдачний привв на Днстер величезну армю 41 000 кнноти артилерю з 22 гармат. У 1621 роц вдбулася знаменита Хотинська битва; турки змушен були укласти не вигдний для них мир, а Сагайдачний одержав з рук королевича Владислава в нагороду за успшн д пд Хотином меч, нкрустований золотом дамантами з зображенням алегоричних сцен суду над Соломоном бою античних вонв. Вручення Сагайдачному меча майбутнм владыкой Польщ згдно з тодшнм звичам означало визнання високого суспльно-правового стану козацького гетьмана очолюваного ним Вйська Запорзького. Вдтепер за козаками визнавали права лицарського люду укранських воводств Реч Посполито. Вручена зброя як найголовнший лицарський символ на довг роки стала свордною охоронною грамотою для козацтва. Збергаться цей клинок у Краквському Вавеле, в Державнй колекц мистецтв, пд нвентарним номером з назвою "Клинок гоноровий П. К. Сагайдачного, гетьмана козацького". Мабуть, псля смерт гетьмана його меч потрапив у Скарб Коронний у Варшав, а вже звдти перейшов у власнсть династ Ваза.

Псля Хотинського миру поляки зобовязалися приборкати свавлля козакв не допускати х напади на Туреччину. Глибоко обурен умовами Хотинського миру, козаки не позволили для себя обеззброти органзовано пшли з-пд Хотина на Запоржжя. Сагайдачний був тягостно поранений пд Хотином, 20 квтня 1622 року його наздогнала погибель вд отриманих ран. Похований у Кив, в Братському монастир.

Перед смертю Сагайдачний заповв усе сво майно на просвтницьк, доброчинн та релгйн цл, зокрема Кивському братству Льввськй братськй школ.

Теги: сторя, бографя, сагайдачний