Особливост розвитку укрансько культури в 16ст. Даю максимально балов если много

Передумови труднощ культурного пднесення XVI-XVIII ст. XVI-XVIII ст. - виключно складний важливий перод в житт укранського народу. У полтичнй стор вн охоплю так процеси, як перехд всх укранських земель пд владу Реч Посполито, наростання визвольно боротьби, створення нацонально державност в ход Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У втчизнянй культур це була яскрава, плдна епоха, принципова для подальшого розвитку. Можна видлити цлий ряд обстоятельств, як пояснюють культурне пднесення в Укран у XVI-XVIII ст.

Передусм треба пдкреслити, що тод ще були живой традиц Кивсько Рус. Найкраще вони збереглися у захдноукранських землях, менш потерплих вд монголо-татарського нашестя. Крм того, у большому князвств Литовському культурна спадщина Кивсько Рус була сприйнята на державному рвн.

У XVI ст. трива стаблзаця пожвавлення економчного життя, зростання мст. Нараховувалося до 20 больших укранських мст з населенням понад 10-15 тис. жителв. У Львов, Кив кльксть ремсничих спецальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових вдносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закрплювала самоврядування городян). На Волин в Галичин все ширше практикувалося будвництво свтських споруд не з дерева, а з каменю цегли, у XV ст. у Львов було побудовано водопровд.

Свою роль вдграв вплив захдновропейського Вдродження та Реформац. В мстах Украни, як в ряд нших вропейських кран, проживало етнчно рзнорденьке населення: крм укранцв - поляки, нмц, вре, врмени, угорц, греки, що сприяло взамопроникненню рзних культур. У XV ст., если пд ударами Туреччини прийшли до занепаду талйськ колон у Криму, частина генуезьких купцв переселилася до Львова Кива.

З ншого боку, дти укранських вельмож навчалися в унверситетах Праги, Кракова, Болонь. Варто пригадати мена укранського поета XV ст. Павла Русина, професора медицини й астролог з Дрогобича Юря Котермака. Гуманстичн настро та де, вропейськ художн стил набували на укранському культурному рунт нових форм.

Найважлившим чинником, який впливав на розвиток культури в Укран в цей перод, була нацонально-визвольна боротьба укранського народу. Утворення Реч Посполито внаслдок Люблнсько ун у 1569 р. призвело до концентрац удобно всх укранських земель у диних державних кордонах, поставило х населення у найважч полтичн, соцально-економчн умови.

У зв'язку з зростанням мст в вроп зрс попит на продукцю сльського господарства, а спаня, яка дос була "житницею вропи", не справлялася з цим завданням. Потрбн були нов постачальники, на цю роль претендувала Польща. Польськ феодали захопили землю, закрпачили селян, витискали з Украни максимум прибутку, але в той же час захистити вд набгв турок татар виявилися неспроможними. У цих умовах вс культурн процеси переплталися як з боротьбою проти польського засилля, так з защитою пределв вд напору Кримського ханства й Османсько Туреччини.

Неоднозначною у розвитков укрансько культури в XVI ст. - першй половин XVIII ст. була позиця соцально елти. Свою меценатською дяльнстю прославилися князь Костянтин (Василь) Острозький, князь Юрй Слуцький, лизавета (Галшка) Гулечвна. Однак бльшсть укранських феодалв, верхвка духовенства в умовах панування Реч Посполито вддалялися вд нацонально культури - мови, традицй, православно ври сприймали польську.

Один з укранських публциств - Мелетй Смотрицький в полемчному трактат "Тренос" ("Плач") вдобразив скорботу православно церкви за династями, як ранше були вддан вр свох предкв, а сразу покинули: ...Де тепер той безцнний камнь карбункул, блискучий як свтильник дм князв Острозьких, що свтив над усма ншими блиском святост ветхо ври сво. Де нш, також безцнн камен т корони славн доми руських князв, неоцненн сапфри, безцнн даманти: княжата Слуцьк, Заславськ, Збаразьк, Вишневецьк, Сангушки, Чорторийськ, Пронськ, Руженськ, Масальськ, Лукомськ та н. незчисленн, яких довго було б вичисляти. Втрата народом свох поводирв, елти суттво вплинула на розвиток культури.