Укранська громадськсть вступила в революцю 1848 р. неорганзованою роз039;днаною. Доберть

кранська громадськсть вступила в революцю 1848 р. неорганзованою й розднаною, про що свдчить широкий спектр гасел укранських полтичних сил вд вимоги автоном укранських етнчних земель до помркованих пропозицй у культурно-освтнй сфер. 2 травня 1848 р. у Львов було утворено першу в Захднй Укран укранську полтичну органзацю  Головну Руську Раду, очолювану пископом Якимовичем. Рада стала, по сут, укранським нацональним урядом. дяч вимагали утворення укрансько автоном в Схднй Галичин, аграрних перетворень, скасування станово нервност, надання укранцям права на вльний нацональний розвиток. На мсцях виникло близько 50 руських рад, народна Гвардя, загони селянсько самооборони. Для сприяння розвитку укрансько культури Рада утворила культурно-освтню органзацю  Галицько-Руська матиця.

Характерною ознакою нацонального вдродження в Галичин стала полтизаця, що виявилася у поднанн як суто нацональних, так полтичних вимог, створенн нових органзацй, дяльнсть яких спрямовувалась на задоволення нацонально-полтичних потреб укранського народу. Укранськ депутати увйшли до вденського парламенту, де вдстоювали нтереси укранського населення Австр.

Придушення австрйською владою осередкв революц 1848 р. спричинило згортання демократичних реформ початок реакц. Проте розпуск громадських полтичних органзацй вже не мг зупинити поширення нацонально-визвольних дей, зростання нацонально свдомост укранцв. ГРР виробила полтичну програму, що залишила у спадок наступним поколнням борцв за нацональне вдродження.