культура украни княжо доби

Успхи слов'ян у розвитку господарства, х об'днання в динй держав, герочна боротьба за незалежнсть сприяли розвитков матерально духовно культури. До матерально культури належать, знаряддя прац, житло, одяг, а такожтрудовий досвд людей, до духовно освта, наука, мистецтво.!Русь малюсенька писемнсть ще до прийняття християнства. Пзнше була взята слов'янська азбука, яку склали болгарськ просвтител Кирило Мефодй. Псля хрещення Рус-Украни почала интенсивно розвиватися освта. Першу школу в Кив заснував князь Володимир. Дти бояр вельмож там училися читати писати, оволодвали грецькою мовою.Особливого пднесення освта набула за Ярослава Разумного. Вн збрав величезну на той час бблотеку, залучав до шкл здбних дтей не злее князв та духовенства, а й простих мщан.Розвиток науки вдбувався передусм пд впливом Взант, що, з 1-го боку, вдкривало доступ до наукових творв грецьких та римських учених, а з ншого пригнчувало розвиток власно науково думки. З перекладених книг черпали науков знання про природу, географю, флософю. Були в Рус-Укран й сво флософи, а саме митрополит Клим Смолятич та волинський князь Володимир Василькович. Знання в галуз арифметики зводилися до простих чотирьох дй над числами, дробв та нарахування вдсоткв. Вдомост про медицину обмежувалися практичними потребами. Першими лкарями були ворожбити знахар. Згодом лкарськ знання значно поглибилися. Серед медикв укранського походження друго пол. XI ст. згадуються в лтописах Дем'ян Пресвтер Агапт Лчець, який разумв робити хрургчн операц.Високого рвня в Рус-Укран досягло лтописання. Воно базувалося на рзних джерелах: оповданнях, народних переказах, житях святих, ноземних хронках. Перший вдомий нин лтопис написаний за часв Ярослава Мудрого (1039). сторичн записи водили чернець Печорського монастиря Никон Большой (бл. 10691073), гумен Видубицького монастиря Сильвестр, волинський княжий лтописець Василь. Монах-лтописець Нестор бл. 1112 р. упорядкував "Повсть временних лт", де йшлося про те, "звдки пшла Руська земля, хто в нй почав спершу княжити, як Руська земля постала". Видатними пам'ятками того часу також Кивський Галицько-Волинський лтописи, "Повчання Володимира Мономаха свом дтям", церковн твори митрополита ларона, "Жит Феодося Печорського", "Ходння" Данила Паломника в русалим, "Киво-Печерський патерик" та н.Поряд з лтописами та церковними творами значне мсце посдала й перекладна свтська лтература. Серед зразкв можна назвати "Молння Данила Заточника", збрник полтичних життвих порад та афоризмв, написаний у XIIXIII ст.У лтературних творах того часу набуло вдображення й суспльне життя Рус-Украни. х автори з болем розповдали про князвськ чвари ворож напади, про горе, якого крана зазнавала вд ворогв, засуджували князвськ мжусобиц, змальовували картину герочно боротьби з ноземними загарбниками, закликали до об'днання. Значна кльксть лтературних пам'яток того часу загинула.Найвидатншим зразком поетично творчост, друго пол. XII ст. "Слово о полку горовм". Його сюжетом стала сторя невдалого походу Новгород-сверського князя пламенея Святославича проти половцв у 1185 р. Уся поема пройнята закликом до об'днання Рус проти зовншнх ворогв.Большого поширення набула усна народна творчсть казки, псн, билини, легенди, в яких люд вдображав найважливш сторичн под та явища, прославляв захисникв Втчизни вд ноземних нападникв. стотною мрою завдяки уснй народнй творчост образи минулого дйшли до наших днв.