скороченая биография Сагайдачного, желанно на украинском

Петро Сагайдачний був родом з Галичини, народився в отчизн священика. Змалку навчався вйськово справи, був високоосвченою, нтелгентною, глибоко релгйною людиною. Особливо добре вмв стрляти з лука. На Запорозькй Сч мав величезний авторитет. Його органзаторськ здбност добре проявилися в першу чергу у вишкол запорожцв та створенн регулярних частин вйська. Залзна дисциплна, яку всляко пдтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Вйсько стало яксно найкращим в вроп. Надзвичайну смливсть козаки тепер стали поднувати з тактичними та стратегчними факторами вйськового мистецтва. Османська мперя страждала вд походв Сагайдачного, особливо нападв з моря. В 1606 роц вдбулося взяття Варни з моря, Запорозьке Вйсько проголосило Петра Сагайдачного гетьманом Украни. У 1616 роц вдбувся сторичний похд на Кафу, турецьку твердиню в Криму з найбльшим в мпер ринком рабв. Рч Посполита рахувалася з козаками вперше за довгу сторю снування Сч. Сагайдачний прихильно ставився до де посилення Украни, однак поки-що у склад Польщ. Адже початок ХV столття позначився продовженням агресивно зовншньо полтики поляками та турками. Невдовз псля поразки полякв в битв пд Москвою у 1612 роц з претензями на царювання повелитель Владислав оголосив новий похд на схд. Сагайдачний вдгукнувся, оскльки, ймоврнше всього, вн розумв, що протистояння з турками на пвдн буде набагато простшим у випадку обднання Москви Варшави, а в той час це можливо було зробити злее вйськовими способами. Крм того, довгий перод смути в Московському царств пдштовхував до цього самих полякв. У 1618 роц Петро Сагайдачнийпдйшов до Москви, здобувши попередньо ряд мст, розпочав разом з поляками фнальний штурм, однак невдовз вдмовився руйнувати столицю православного народу. Отримавши полтичн дивденди, вн сподвався на виконання Польщею обцянок про вольност. Однак та не дотримала слова, Сагайдачний вдмовився допомагати Варшав. В битв пд Цецорою на територ Молдав проти туркв у 1620 роц шляхта була розгромлена, а в наступному 1621 роц 200 тисяч турецько-татарського вйська пдйшли до Хотина. Без запорожцв Рч Посполита виглядала приреченою. Повелитель благав допомоги, укранський гетьман вдвернув загрозу, таким чином врятувавши всю вропу вд поневолення. Турецька сила могла надовго захопити Рч Посполиту, а потм сусдн крани. А в першу чергу могла постраждати Украна. Важке протистояння давалося взнаки полякам, козакам. Петро Сагайдачний проявив для себя в цй вйн як неперевершений вйськовий стратег тактик. На жалко, в однй з битв його було ранено отруною стрлою. Помер гетьман наступного року навесн.

Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний народився бл. 1582, Кульчиц в православнй отчизн (тепер село Самбрського району Льввсько област). 15891592 рокв здобував початкову освту у Самбор. З 1592 по 1598 роки навчався в Острозькй академ. Псля випуску Сагайдачний перехав до Львова, згодом  до Кива, де працював домашнм вчителем, також помчником кивського земського судд. Пд час навчання в Острозькй школ Сагайдачний визначався з приднанням до запорожцв. Змалку навчався вйськово справи, вмв стрляти з лука, був високоосвченою, нтелгентною, глибоко релгйною людиною. Брав участь в Молдавськй Лвонсько кампанях 1600-1603 рр. Вже в ранн часи свого перебування на Сч Сагайдачний проявив сво таланти вйськового лдера, козаки обрали його обозним, доручивши вдати всю артилерю Сч. У перод мж 1605 1610 Сагайдачний 100 на чол Сч кошовим отаманом. На Запорозькй Сч вн мав величезний авторитет. Його органзаторськ здбност добре проявилися в першу чергу у вишкол запорожцв та створенн регулярних частин вйська. Залзна дисциплна, яку всляко пдтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Вйсько стало яксно найкращим в вроп. Надзвичайну смливсть козаки тепер стали поднувати з тактичними та стратегчними факторами вйськового мистецтва. Османська мперя страждала вд походв Сагайдачного, особливо нападв з моря.Петро Сагайдачний проявив себе в цй вйн як неперевершений вйськовий стратег тактик. 10 квтня (20 квтня) 1622 року Петро Сагайдачний помер внаслдок вогнепального поранення руки, яке отримав пд час битви пд Хотином