Бографя Володимир большой

Володимир Святославович народився приблизно 968 року, був молодшим (позашлюбним) сином кивського князя Святослава горевича та ключниц Малуш, а також онуком кивсько княгин Ольги. Святослав задля змцнення держави роздлив мж трьома синами велик м100 Руськ: Ярополка посадив у Кив, Олега на древлянськй земл, а Володимира Новгород. Псля смерт Святослава 972 року мж його трьома синами розпочалась мжусобна боротьба за владу. Старший син Ярополк пшов вйною на Олега, захопив древлянськуземлю. Згодом захопивНовгород,де сидв Володимир. Володимир збрав вйсько з варягв, вдвоював Новгород пшов наКив. А 980 року став диновладним дворянином Рус  розпочав реформи, метою яких було обднання всх земель, укрплення центрально влади та зростання могутност крани.
Продовжуючи полтику попереднх кивських князв, збираючи навколо Кива словянськ земл, Володимир своми вйськовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування територ Давньо Рус. Князь приднав до складу держави союзи схднословянських племен племенн княжння хорватв дулбв (981 р.), вятичв (982 р.), радимичв (984 р.) та нших. Таким чином територя держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. кв. км тягнулася на пвнч до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на пвдн до басейнв рчок Дону, Рос, Сули Пвденного Бугу; на сход до межирччя рчок Оки та Волги на заход до теч Днстра, Захдного Бугу, Неману та Захдно Двни. У 988 роц Володимир здйснив адмнстративну реформу владу племнних князв, як чинили опр центру, Володимир передав свом синам тим самим укрпив великокнязвську владу державу. Внаслдок цього була забезпечена територальна днсть та цлснсть держави. Головним завданням зовншньо полтики Володимир вважав боротьбу з печенгами. Вн збудував багато мст-фортець захистив Кив, створив мцну оборонну лню, укрпив кордони Рус. У важливих мсцях для оборони були побудован укрплен мста-фортец, а мж ними зведен довг та висок вали на 10-ки клометрв. Завдяки цим фортифкацйним спорудам напор печенгв було послаблено, Володимир змг розпочати бльш ефективну боротьбу з ними. Як повдомля лтописець, вйна з печенгами принесла кивському князю вйськову славу, що з часом мцно закарбувалася у народних переказах. Завершивши виршення питань захисту держави, князь Володимир приступив до радикальних перетворень, повязаних з деологю та законодавством крани. З його нцативи розпочалася рунтовна релгйна реформа, яка тривала клька рокв та проводилася в клька етапв. Спочатку на змну численним культам, що вдправлялися населенням рзних земель, Володимир Святославович запровадив в кран пантеон з 6 богв на чол з громовержцем Перуном. Згодом увв його одноосбний культ, чим виявив потяг до монотезму. В середин 980-х рокв князь почав схилятися до одн з свтових релгй християнства. Традицйно часом введення християнства на Рус вважаться 988 р., хоча це був тривалий не завжди мирний та безкровний процес. Запровадження державно релг в Давньоруськй держав вивело крану на мжнародний рвень та забезпечило успх багатьох заходв зовншньо полтики руських князв. снують згадки й про те, що псля прийняття християнства в нрав самого Володимира вдбулися велик змни. Вн зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, запроваджував школи, будував храми став у повному розумнн батьком для свох пдданих. Вн допомагав бдним, старим калкам, сиротам вдовам. Тому не удивительно, що вс називали його Володимиром Ясним Сонечком та Большим. За награды перед християнською церквою Володимир був прирвняний до сомну православних святих прозваний рвноапостольним. Згдно з вдомим лтописом Повсть времнних лт Володимир мав 12 синв та 9 доньок. Найбльш вдомим з их став Ярослав Мудрий. В останн роки життя проти Володимира Святославовича клька разв пднмалися повстання, зокрема на чол з його сином Ярославом та племнником Святополком. Помер князь раптово 15 липня 1015 року в сел Берестов пд Кивом був похований у Десятиннй церкв.