жили в средней части городка

Питання про причини обставини виникнення середньовчних мст представля большой нтерес.

Намагаючись вдповсти на нього, вчен в XIX XX ст. висували рзн теор. Для значно х частини характерний нституцйно-юридичний пдхд до проблеми. Найбльша увага придлялася походженням розвитку специфчних мських установ, мського права, а не соцально-економчним основам процесу. При такому пдход неможливо пояснити корнн причини походження мст.

сторикв XIX ст. цкавило в першу чергу питання про те, з яко форми поселення з'явилося середньовчне м100 як установи ц попередньо форми трансформувалися в установи м100. Романстична теоря (Савнь, Тьрр, Гзо, Ренуар), яка будувалася головним чином на матерал романзованих областей вропи, вважала середньовчн м100 та х установи прямим продовженням пзнх античних мст. сторики, що спиралися в основному на матерал Пвнчно, Захдно, Центрально вропи (в першу чергу нмецьк англйськ), бачили витоки середньовчних мст в явищах нового, феодального суспльства, перш за все правових та нституцйних. Згдно з вотчинно теор (Ейхгорн, Нич), м100 його нститути розвивалися з феодально вотчини, управлння та права. Маркова теоря (Маурер, Грке, Белов) виводила мськ установи право з ладу вльно сльсько громади марки. Бургова теоря (Кейтген, Метланд) вбачала зерно м100 у фортец - бурз бурговому прав. Ринкова теоря (Зом, Шредер, Шульте) виводила мське право з ринкового права, що дяло в мсцях, де велася торгвля.

Вс ц теор вдрзнялися однобчнстю, висуваючи кожна який-небудь диний шлях або чинник виникнення м100 розглядаючи його переважно з формальних позицй. До того ж вони так не пояснили, чому бльшсть вотчинних центрв, громад, замкв навть ринкових мстечок так не перетворилися на мста.

Нмецький сторик Ртшель наприкнц XIX ст. спробував об'днати бургову ринкову теор, вбачаючи в раннх мстах поселення купцв навколо укрпленого пт Бурга. Бельгйський сторик А. Пиренн на вдмну вд бльшост свох попередникв вдводив визначальну роль у виникненн мст економчному чиннику мжконтинентально та мжрегонально транзитно торгвл та носю купецтву. Вдповдно до ц торгово теор, м100 в Захднй вроп виникали спочатку навколо купецьких факторй. Пиренн також гнору роль вддлення ремесла вд сльського господарства у виникненн мст не поясню витоки, закономрност та специфку м100 саме як феодально структури. Теза Пиренна про чисто торгове походження м100 не була прийнята багатьма медвстами.

У сучаснй зарубжнй сторограф зроблено багато для вивчення археологчних даних, топограф планв середньовчних мст (Гансгоф, Планц, Еннен, Веркотерен, Ебель та н.) Ц матерали багато роз'яснюють в передстор початково стор мст, майже не освтленй письмовими пам'ятками. Серйозно розробляться питання про роль в складанн середньовчних мст полтико-адмнстративних, вйськових, культових факторв. Вс ц фактори матерали вимагають, звичайно, врахування соцально-економчних сторн виникнення м100 та його характеру як феодально структури.

Сучасн зарубжн сторики, прагнучи усвдомити загальн закономрност генезису середньовчних мст, подляють розвивають концепц виникнення феодального м100 саме як наслдку суспльного розподлу прац, розвитку товарних вдносин, соцально та полтично еволюц суспльства.

У втчизнянй медвстиц проведено солдн дослдження з стор мст майже всх кран Захдно вропи. Але тривалий час у нй робився акцент в главному на соцально-економчно рол мст, при меншй уваз ншим функцям. В останн роки, однак, проявляться тенденця розглядати все рзноманття соцальних характеристик середньовчного м100, притому вд самих витокв. М100 визначаться як не тльки найбльш динамчна структура середньовчно цивлзац, а й як органчний компонент всього феодального ладу.