наслдки повстання пд проводом Кобилиц в Буковин

Буковинськ гуцули, приблизно 100 тис. осб, займають у Карпатах 3 тис. кв. км. територ. Це т сам укранц, що живуть у Галичин й на Закарпатт, з диною рзницею релгйного нраву: буковинськ гуцули православн. У звязку з особливим соцально-економчним становищем мешканцв Гуцульщини, загостренням на той час суперечностей мж ними та мсцевою владою, вимогами помщикв у 1843 р. розгорлося повстання, назване сториками гуцульським мятежом. Його провдником був гуцул Лукян Кобилиця. Вн народився на початку ХХ ст. у с. Пловка бля мстечка Селтина, повту Сторонець-Путилв. Щоб заспокоти буковинських гуцулв, уряд видав 11 травня 1844 р. декрет, згдно з яким вони звльнилися вд панщини, але за панами залишалися вс нш привле: складати умови з гуцулами вимагати виплати за випас худоби на панських полонинах. Проте, невдоволення гуцулв не припинялося. Вони виршили направити Лукяна Кобилицю до цсаря до Вденька з вдповдним листом, в якому висловлювали сво кривди. Точно невдомо, чи бував Кобилиця у самого цсаря, але вдомо, що вн повернувся з Вденька 1846 р. привз великий папр, записаний величезними червоними знаками повсив його на стн у свой хат. Лукян Кобилиця став справжнм провдником, до нього гуцули зжджалися з дальних гр за порадою та допомогою. Стривожене панство знову звернулося до уряду у Чернвцях той засудив Кобилицю на клька мсяцв вязниц за обман агтацю. Вн сидв у чернвецькй вязниц з лта 1847 до травня 1848 рр. В 1848 р. було остаточно лквдовано панщину на Буковин. На пдстав проголошено конституц вдбулись у червн вибори до Державно Ради у Вдн. На Буковин обрано всм послв, мж якими було пять укранцв. Вд Вижницького повту був обраний Лукян Кобилиця безпосередньо по виход з вязниц. Хоч проти виборв Кобилиц було багато протеств, називаючи його бунтарем, але вденський парламент затвердив його одноголосно.