20 банкетов Срочнооооо!Опишть ремсничий цех

Ось вдповдь

Поза цехами дяли ремсники, що працювали на передмстях, у малих мстечках, селах та у шляхетських володннях, де цехи не мали права на винятковсть. Порвняно з членами цехв ц ремсники мали обмежен права, усувалися вд конкуренц з цеховими ремсниками, взагал не допускалися до дяльност там, де снував цеховий устрй. Цехи об'днували майстрв 1-го фаху, що працювали з товаришами (пдмайстрами) й учнями у власному пдпримств з вдносно простою технкою; ручна праця була основним джерелом робочо енерг. Органзаця забезпечувала певн економчн нтереси майстрв, моноползувала ринок збуту, усуваючи позацехових ремсникв, та дбала за професйну етику членв (фаховсть, солднсть у виробництв, справедлив цни тощо), контролювала хню поведнку, як також опкувалася отчизнами померлих членв; нод цехи утримували шпитал. На чол цеху стояв обраний цехмстер  управа. Цехи керувалися власними статутами (уставами), що х затверджував мастрат, нод й королвська влада. Деяк передов цехи ухвалювали з незначними змнами статути цехв менших мст. нод постанови цехв виконувала щодо не членв мська влада, наприклад, порушення цехових привлев каралися гривною, конфскацю вироблених предметв або й арештом нецехових робтникв, так званих партачв. Прийом нових членв (майстрв) був пов'язаний з рзними умовами: учнвство, праця пдмайстром, виконання показового продукту (Meisterstck) й оплата на користь цеху. Ц умови були полегшен для синв зятв майстрв, як мали успадкувати пдпримство. Член цеху складав, крм цехово, клятву перед мастратом, чим визнавав мське право. Повноправними членами цехв були тльки майстри; пдмайстри й учн перебували у залежному становищ, зокрема останнх надмр використовували. Тому для самозахисту взамодопомоги подекуди снували й окрем товариства пдмайстрв так зван господи (хн домвки з помешканням) пд проводом старшого майстра.

Органзован в цехи ремсники мали свй внутршнй кодекс поведнки, дисциплни, санкцй (дяли цехов суди), сво обряди, касу (цехова скринька), прапор, печатку, символ (так зван цехи), навть цехове вбрання для рзних урочистостей (церковн свята, похорони, обди, засдання тощо); були спецальн вдзнаки (герби) вдповдно до профлю ремесла. Спльно вдбували члени цехв (братчики) релгйн свята, опкувалися якоюсь церквою чи каплицею, давали вск на церкву. Деяк цехи мали власн примщення, наприклад, у Кив на Подол був будинок шевського цеху з садибою. З свох фнансових засобв цехи утримували варту, допомагали мськй полц пожежнй служб. Деяк цехи утримували власн крамниц для збуту продуктв свох майстрв. Музичний цех у Кив був засновником мсько оркестри та музично школи, що дяла у 18 ст.

Цехи мали свох представникв у мастрат. Дяло назагал цехове право, що санкцонувалося центральною мською владою. В економчних стосунках виникали конфлкти мж цехами й купцями та хнми органзацями, як пдтримували вльну конкуренцю домагалися допущення нецехових ремсникв до ринкв, Також шляхта противилася автоном цехових корпорацй так званого нецехового примусу (Zunftzwang), за яким нецехов ремсники позбавлялися певних прав.

Бувши захдного походження, цехи в Укран були тсно пов'язан з римо-католицькою релгю, дяли насамперед серед римокатоличного населення (нмцв полякв); православн укранц й врмени мали утруднений доступ до цехв, хба що ставали католиками чи згодом унатами (але й ц не були рвноправн). Були винятки, коли православних ремсникв приймали до цеху чи толерували як пдмайстрв чи учнв.

На схдно-укранських землях дяли цехи, сформован з православних ремсникв. врев взагал не дозволяли до цехв, але вони повльно захоплювали деяк ремесла, бувши тльки партачами. Там, де снували католицьк цехи, православн укранц утворювали окрем власн органзац, так зван, братства з членв рзних професй та загалом мщан. Братства мали культурно-релгйн цл, насамперед нацональну защиту. вре подекуди створювали власн цехи на це здобували дозвл центрально чи мсько влади.