Повсякденне життя укранцв в 15 столтт

Упродовж друго половини XIV - першо половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося триплля. Плуг витсняв у лсов смуги соху й рало.Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмнь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Пдвищення цн на м'ясо на вропейських ринках спонукало шляхту до розведення у матках волв корв; примножувалося поголв'я свиней. Розвивалися також городництво, садв ництво, бджльництво й рибальство.

Збльшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кльксть дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонк дошки). Розвинутими промислами були солеварння (у Прикарпатт) та видобування руди (у Волин й Полсс). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у мстах налчувалося 150-200 ремсничих спецальностей. Для регулювання виробництва захисту власних нтересв ремсники об'днувалися у самоврядн групи - цехи (сплки), дяльнсть яких визначалася спецальними статутами. х очолювали старшини (цехмстри), що обиралися з-помж найвпливо-вших майстрв. Пдмайстри й учн у виршенн цехових справ участ не брали. Перш цехи з'явилися наприкнц XIV ст. у Галичин та Закарпатт. Наприкнц XV ст. у Львов налчувалося вже 14 цехв. З цього часу вони виникають у мстах Захдного Подлля, Волин та Кивщини. Займалися ремеслом позацехов ремсники, котрих називали партачами.