як держави утворили слов039;яни?

Слов'янськ народи

Захдн слов'яни: поляки, чехи, словаки, верхн та нижн лужичани.

Пвденн слов'яни: болгари, серби, хорвати, словенц, македонц, чорногорц.

Схдн слов'яни: укранц (виникли на баз племнних альянсв полян, деревлян, уличв, волинян, сверян, тиверцв, дулбв, блих хорватв); росяни (виникли на баз племнних альянсв словен, схдних кривичв, радимичв, в'ятичв); блоруси (утворилися на баз племнних союзв полочан, дреговичв, захдних кривичв).

З арабських перських джерел Х-Х ст. вдомо, що на землях слов'ян снували три державн утворення: Куявя, Славя й Артаня. сторики вважають, що Куявя це кивська земля з Кивом. Славю ототожнюють з слов'янськими поселеннями бля озера льмень, головним мстом яких був Новгород. Щодо Артан вчен розйшлися в думках: одн з них уважають землями навколо Чернгова, нш навколо Рязан. Та врогдна думка, що Артаня тяж до Ростово-Суздальсько Рус.

Сусдська община (VI-VIII ст. н. .)

У VI-VIII ст. на змну первсному ладов, як в давнх германцв, у слов'ян прийшов перод становлення сусдського ладу, тобто виникала сусдська община:

видлилися окрем см';

земля, знаряддя прац, врожай т. д. стали частною власнстю смей;

почалося розшарування суспльства (з появою приватно власност) з'явилася майнова та соцальна нервнсть.

Економка. У VII-IX ст. схдн слов'яни досягли значних успхв в економчному розвитку. хнм головним заняттям було пдсчне хлборобство. Пдсчен сокирами дерева та кущ висушували та спалювали. Попл псля спалювання, який природним добривом, важкою бороною змшували з верхнм шаром рунту. У степах та лсостепах розвивалося також орне хлборобство. Як ранше, слов'яни займалися скотарством, рибальством та бортництвом. Окремо стали розвиватися ремесла: ковальство, ювелрна, каменерзна справи та н.

Релгя. За своми вруваннями словяни були язичниками (поганами). Вони вклонялися богов Сонця Дажбогу, богов втру Стрибогу, богов грому й блискавки Перуну, богов худоби та багатства Велесу та н. Для поклонння свом богам слов'яни вискали з каменю долв, до яких молилися, яким приносили жертви.

Мста в схдних слов'ян. З давнх часв у слов'ян виникли укрплен м100, як з часом стали полтичними, економчними культурними центрами. Серед их Переяслав, Чернгв, Турв. На меж V-VI ст. виник Кив. Уважають, що стародавн племена готв називали його Днпровим мстом, грецьк мандрвники именовали його Сомбатом, араби знали його як Куябу, а слов'яни називали Кивом.

сторики вважають, що вдвдування Ким Царгорода, а також його зустрч з взантйським мператором реальними подями. Вони спираються на взантйськ й врменськ джерела та на сторичн прац багатьох нших людв.