хто були праотцами укранцв

ЭТО БЫЛИ Российские !!!!!!!!!!!!!!1

Схднослов'янськ племена предки укранцв у переддень утворення державиРозселення схдних слов'ян. Протягом VIIVIII ст. слов'яни обширно розселилися на територ Схдно вропи: земл схдних слов'ян простягалися вд дальнего озера льмень на пвноч майже до Чорного моря на пвдн. Лтописець назвав 14 схднослов'янських племнних об'днань, переважна бльшсть з яких локалзувалася на територ Украни.сторичним центром схдного слов'янства здавна було Середн Поднпров'я, де проживали поляни. хнми схдними сусдами були сверяни, отдал знаходилися земл радимичв, в'ятичв. На захд од полян медлили деревляни й дрегович. Захдн меж розселення схднослов'янських племен сягали Прикарпаття, де медлили бл хорвати, рки Захдний Буг, уздовж теч яко тягнулися земл волинян. Пвнчну групу схднослов'янських племен становили кривич, полочани й новгородськ словени. Меж хнього розселення охоплювали Верхн Поволжя, простори Валдаю, побережжя Захдно Двни та басейну льменю й Чудського озера. У межирчч Днстра й Дунаю, у пвденно-захдному Причорномор' проживали тиверц, сусдами яких на схд вд Днстра були улич.На територ сучасно Украни протягом VIIIX ст. медлили насамперед так схднослов'янськ племена, як поляни, деревляни, сверяни, волиняни (давнш назви дулби, бужани), бл хорвати, улич, тиверц. Зазначен в лтопису племена являли собою етнополтичн об'днання союзи племен. Ц союзи племен лтописець називав княжннями. Верховним органом племнного самоуправлння княжнь було вче. Подальший розвиток родоплемнно органзац обумовлював появу спершу виборно, а згодом спадково князвсько влади, що була вищим виконавчим органом племнного управлння. Внаслдок постйно вйськово активност племен й зростання суспльно-полтичного значення князвсько влади навколо князя збиралася й гуртувалася дружина, основним заняттям яко була служба у князвському вйську. Дружина стала постйною органзацю професйних вонв, поступово перетворюючись у самостйний атрибут влади. Вйськов вожд-княз разом з дружиною мешкали в укрплених племнних центрах т. зв. городищах. Племнн княжння були свордними зародками держав, у их злее складався примтивний апарат влади, а спадкомна знать, очолювана дворянином, ще не вдокремилася в окрему соцальну групу.Сучасн дослдники пдкреслюють, що союзи схднослов'янських племен на територ Украни вже у VII ст. являли собою одну етнокультурну, мовну полтичну групу, яка за названими ознаками виразно вдрзнялася вд пвнчних схднослов'янських племен. За наступних столть об'днавч тенденц мж ними злее посилювалися, що сприяло виникненню в IX ст. ранньосередньовчно держави з центром у Кив, а також формуванню укранського народу та його мови. Зародження державотворчих процесв у предкв укранцв учен пов'язують з племнним об'днанням дулбв. Воно виникло в VII ст. з метою захисту вд войовничих кочвникв, адже й лтописець згадував про дулбв у зв'язку з навалою аварв. Дулбський союз об'днав ус схднослов'янськ племена на територ Украни. Центром його було Зимненське городище, що неподалк м. Володимира на Волин. Одначе рвня держави дулбське об'днання не досягло й невдовз псля свого виникнення розпалося.Вдтод центром державотворення на укранських землях стала Середня Надднпрянщина. Саме здесь на меж трьох схднослов'янських союзв племен деревлян, сверян полян не пзнше VI ст. виник Кив, якому судилося стати столицею першо схднослов'янсько держави. Звичайно, за тих часв Кив ще не був мстом у сучасному розумнн. Навть лтописець, в оповд якого переважала легендарнсть, свдчив, що Кию, вд мен якого прогуляться назва мста, належить слава будвничого укрпленого города, тобто фортец, замку. Це пдтверджують археологчн знахдки на Старокивськй гор йдеться про т. зв. городище Кия, що його вдносять до VI ст.Щодо племнно належност Кива вчен дотримуються рзних думок. Одн вважають, що городище на Старокивськй гор виникло як мжплемнний центр, засвдчуючи прагнення схднослов'янських племен предкв укранцв до мжплемнного об'днання. нш переконан, що Кий засновник Кива був полянським князем, а вдтак городище виникло як центр полянського князвства. з виникненням розбудовою Кива князвства навколо нього багато дослдникв пов'язують делему змцнення у схдних слов'ян апарату влади та групи людей, надлених владою, можновладцв. Саме об'днанням надлених владою днпровських слов'ян прихильники тако думки вважають полян. Не випадково лтописець вирзнив х з-помж усх пвденних схднослов'янських племен, пдкреслюючи, що вони супруг мудр й тямущ. Поляни, за лтописом, дали перших кивських князв:ь