доведть що в кивськй рус успшно розвивалася писемнсть та освта?

Ще у дохристиянський перод схдн слов'яни мали свою писемнсть. Мсцеве населення користувалося абеткою з 27 лтер, з яких 23 вдповдали грецькому алфавту, а 4 (Б, Ж, Ш, Щ) мали слов'янське походження. Лтописна нформаця про будову палацв княгин Ольги, а також вдкриття монументально ротондоподбно архтектурно споруди, зведено майже на 50 рокв ранше славнозвсно Десятинно церкви у самому центр кивського дитинця, переконливо свдчать про те, що ще в дохристиянський перод слов'яни мали високий рвень ремесла, певну його спецалзацю, як давали змогу створювати монументальн споруди на основ синтезу власного досвду та архтектурних впливв сусднх народв.

Форсоване пднесення культури, поява нових культурних явищ. Виникнення становлення Давньорусько держави сприяло помтному культурному поступу схдних слов'ян, збагаченню новими здобутками.

снування власно писемност та освти основна ознака цивлзованост народу. Засвдчене археологами значне поширення грамотност на Рус безпосереднм наслдком розвитку давньорусько освти. Вже за часв Володимира та Ярослава Разумного шкльна освта була важливою сферою загальнодержавно та церковно полтики. Про високий рвень розвитку освти свдчить снуюча в той перод диференцаця навчальних закладв: палацова школа пдвищеного типу (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя); школа книжного вчення (для пдготовки священикв); свтська (частна) школа домашнього навчання (головним чином, для купецького та ремсничого мського населення).