причини, привд нрав першо свтово вйни.термново.

Наростання полтично кризи у свт, загострення капталстичних протирч наприкнц 19 ст. особливо на початку 20 ст., призвели до створення в вроп двох ворожих вонно-полтичних союзв: Антанти, що об"днувала Англю, Францю, Росю та "Тростого союзу", до складу якого входили Нмеччина, Австро-Угорщина та таля. Вони й зткнулись у першй свтовй вйн.
На початку 20 ст. ситуаця на Балканах стала вкрай напруженою. Балканськ народи водили боротьбу за визволення з-пд османського гнту. х пдтримували держави Антанти, сподваючись використати у боротьб проти австро-нимецького блоку.
Влтку 1914 р. протирччя мж двома вонно-полтичними блоками вропейських держав - Тростим союзом Антантою загострилися до краю. "Пороховою бочкою вропи" став Балканський пвострв. За пдтримки Нмеччини Австро-Угорщина почала вдкрито готуватися до вйни проти Серб.
Поблизу сербського кордону австрйськ вйська проводили маневри. Наслдник австрйського престолу, войовничий Франц Ферднанд прибув з взитом до столиц Босн Сараво.
Франц Ферднанд був крайнм млтаристом, кервником "вонно парт" в Австр, одним з головних пдпалювачв вйни. За три тижн до сво загибел вн приймав у свой лтнй резиденц Конопиште нмецького мператора Вльгельма . Там вони домовлялись про плани вйни.
Патротичн кола Серб розцнили призд царевича до Сараво як виклик. 28 червня 1914 року Франц Ферднанд був убитий членом сербсько нацоналстично органзац "Млада Босна" Г.Принципом. Заручившись пдтримкою Берлна, Вденек перед"явив 23 липня Серб ультиматум. Союзниця Серб Рося спробувала владнати конфлкт мирним шляхом, запропонувавши проект дипломатического демаршу кран Антанти. Однак союзники вдмовились, а президент Франц Р.Пуанкаре наполягав на проведенн "твердо" полтики щодо австро-нмецького блоку. Незважаючи на те, що сербя погодилася майже з усма вимогами ультиматуму, 28 липня Австро-Угорщина оголосила й вйну.
Першого серпня Нмеччина оголосила вйну Рос вдповдно до свого стратегчного плану концентрувала вйська на захдних кордонах. Рося почала загальну моблзацю. 3 серпня Нмеччина оголосила вйну Франц, а перед Бельгю висунула вимогу пропустити сво вйська через територю. З вимогою поважати нейтралтет Бельг виступила Англя. Порушення нейтралтету Бельг стало приводом для оголошення Англю 4 серпня вйни Нмеччин. Так почалася перша свтова вйна.


Причини першо свтово вйни.
Перша свтова вйна рзко загострила вс суперечност капталзму, у тому числ й внутршн суперечност кран-учасниць вйни, створила в их обстановку революцйно кризи.
Главною причиною було небачене загострення суперечностей мж провдними кранами свту, внаслдок нервномрност х економчного розвитку, змнилося спввдношення сил у свтовй економчнй систем.
Нмеччина псля 70-х рокв 19 ст. розвивалася у 3-4 раза швидше нж Англя Франця, а Японя - разв у 10 швидше, нж Рося. Особливо високого рвня розвитку капталзму досягли США, внаслдок чого США Нмеччина, як ранше вдставали в економчному розвитку, на злам 19-20ст. вийшли на 1-е та 2-е мсця по випуску промислово продукц, вдсунувши Англю Францю. Це стало причиною виникнення гострого суперництва мж цими кранами за полтичне панування у свт, за передл ринкв сировини збуту.
На той час важливу роль у боротьб за полтичне й економчне панування у свт вдграла наявнсть чи вдсутнсть колональних володнь. До початку 20 ст. подл свту мж большими державами в главному був заверешений. Колональн мпер створили головним чином Англя та Франця, натомнсть у Нмеччин, США т Япон бракувало колональних володнь. Намагання передлити колон сфери впливу було одню з головних причин першо свтово вйни.
Другою причиною вйни був той факт, що на початку 20 ст. розвиток науково-технчного прогресу привв до появи нових, бльш могутнх засобв винищення людей.