адмнстративно територальний устрй укрансько козацько держави

Система влади в Гетьманщин була закладена пд час Хмельниччини. В середин XVII столття вона нагадувала вйськову диктатуру з елементами народовладдя. З кнця XVII столття ця система еволюцонувала в бк монархчно-республкансько системи зразка Реч Посполито.

Головою держави був гетьман. Вн обирався пожиттво на козацькй радзагальним, вдкритим голосуванням. Гетьман уособлював верховну виконавчу судову владу, був кервником центрального апарату, головою усх станв.

Верхвку влади складала генеральна старшина. В часи Хмельниччини називали вйськовою старшиною. До складу входили обозний, суддя, писар, два осавули, хорунжий  бунчужний, пдскарбй. Генеральний писар керував ГВК, що виконувала роль уряду. Генеральний обозний очолював армату, мав повноваження защитника гетьмана, у раз потреби обймав посаду наказного. Генеральн судд завдували судочинством. Генеральний суддя вершив суд над державними злочинцями, розглядав апеляц  прохання про помилування, контролював боту мсцевих судв. На засдання Генерального суду скликали пдконтрольних генеральному судд суддв з мст селищ. Вс судд були виборними. Генеральний пдскарбй вдповдав за Вйськову скарбницю, реформовану у Генеральну скарбову канцелярю. Осавули, хорунж й бунчужн виконували функц гетьманських генерал-ад'ютантв. Генеральна старшина формувала при гетьман дорадчий орган  Раду старшини.

Джерелом влади захисником суверентету держави були виключно представники козацького стану. Решта станв були усунен вд державного управлння. Деяк м100 та монастир користувалися Магдебурзьким правом чи самоврядуванням.

Гетьманщина поднувала в соб риси республканського авторитарного ладу. Вищу владу представляли три органи  ГВР, гетьман рада генерально старшини. Незважаючи на те, що вищим органом влади була ГВР, гетьман генеральна старшина, як верховодило, манпулювали цю радою значення останньо поступово зменшувалося. Цьому сприяв порядок прийняття ршень Генеральною радою: натовп пднмав руки, шабл, пдкидав шапки, через що застосовувалася акламаця. Хмельницький повол вдмовився вд х скликання, виршуючи справи одноособово або переносячи х розгляд на старшинську раду. Утм потреба в скликанн ради диктувалася необхднстю змцнення гетьмансько влади в умовах наростання старшинсько опозиц. Псля його смерт, в умовах загострення полтично боротьби, значення загально ради стотно посилилося.

з запровадженням в Укран 1722-го року Малоросйсько колег розпочалася унфкаця з загальномперськими зразками норм органзац державного життя, функцонування дловодства, впровадження у правове поле росйських юридичних кодексв, моблзац матеральних ресурсв краю на загальномперськ потреби тощо. Росйська влада вчинила спробу де-факто лквдувати нститути гетьманства генерально старшини, пдмнити формально виборну полкову адмнстрацю призначеними з центру росйськими офцерами, трансформувати судову фнансов системи