Князь Ягайло объявил католичество гос религией Большого княжества

У 1385 роц великий князь Ягайло уклав союз (Кревську уню) з Польським королвством прийняв католицтво нове м'я Владислава, одружився на спадкомиц польського престолу Ядвгою став владыкой Польщ, залишившись большим дворянином литовським. Це посилило позиц обох держав у протистоянн з Тевтонським орденом. У 1387 роц Владислав-Ягайло офцйно хрестив Литву.

Владислав-Ягайло передав великокнязвський престол свого брата Скиргайло визнав верховну владу польського короля. Хрещення Литви спричинило посилення польського католицького впливу. Литовським руським дворянам, прийняв католицтво, була дана привлей володти землею без обмеження з боку князв (шляхетську гднсть за польським зразком) . Матки х звльнялися вд повинностей, за винятком споруди мст усю землею. Для католикв вводилися польськ кастелянские суди. Ц порядки викликали незадоволення серед Литви, на чол яких став двоюрдний брат Владислава-Ягайла Втовт. Вн вв довгу боротьбу за престол, залучаючи на свою сторону антипольски налаштованих князв бояр ВкЛ шукаючи союзникв хрестоносцв, в большому княз московському Василя Дмитровича, за якого вн вддав у 1390 роц свою дочку Софю.