розвиток архтекрути мстобудування (СТОРЯ УКРАНИ)

Друга половина XVI перша половина XVII ст. яксно новий етап у розвитку архтектури та мстобудування на укранських землях. Оскльки архтектура як вид мистецько творчост вдгравала визначальну роль у розвитку мистецько культури, саме в нй найранше найяскравше проявилися нов тенденц, що поступово стали визначальними для розвитку мистецько культури загалом.

Вони насамперед повязан з дяльнстю прижджих вропейських будвничих (перед початком XVII ст. майже виключно талйцв), як надали мурованй архтектур укранських земель яскраво виражених рис пзньоренесансного будвництва, здебльшого у його пвнчноталйському провнцйному варант. Вд друго половини XVI ст. залишки готики виступають хба що у вигляд рудиментв, а вд початку наступного столття на укранському рунт постають перш споруди новтнього барокового стилю. Вдповдно найновш вропейськ системи поширюються також в мстобудуванн та обороннй архтектур.

Дяльнсть будвничих талйського походження розпочав згадуваний в актах льввського мського архву, починаючи вд 1543 р., невдомий за прзвищем майстер Петро, який, за свдченням колдунстрату м. Бистриця в Трансльван з 1561 р., походив з Луано 1.

Саме вн став першим з численно групи пвнчноталйських будвничих, як почали зявлятися на льввському рунт вже у другй половин столття й виступають в документах мського архву ще з-перед кнця 50-х рр. хнй приплив до Львова значно зроста вд 1560-х рр., а верхушка цього процесу припада на 1580-т рр., если у мст у 1585 р. прийняли мське право одразу три талйських пять неталйського походження будвничих.

Здебльшого ц майстри були земляками Петра талйця з ниншнього талошвейцарського пограниччя, проте окрем походили з нших реонв, як, наприклад, Рох Шафранець з Венец або чи не найвидатнший серед их Павло з Рима. Нердко до Львова талйськ будвнич потрапляли через Кракв, так само нередко Львв служив для их важливим пт у дальшому просуванн на схд.