Наведть факти що свдчать про утвердження принципв громадянського рвноправ039;я у Франц

Французька революця окрм ншого, отдала французькому суспльству Декларацю прав людини громадянина (1789 р.). Основн де, викладен в революцйному законодавств, мали мсце в девз французько революц "Свобода, рвнсть, братерство" (що все ще девзом Франц). Страсне прагнення до свободи та рвност, з мотивоване флософами XVIII столття, надихнуло змни, що вдбулися.

Систему, яка називалася феодальною, хоча вона малюсенько пов'язана з феодалзмом Середньовччя, ненавидли селяни та буржуазя за незбалансований розподл привлев, особливо тих, що звльняли дворян духовенство вд оподаткування. Ц привле були скасован на початку революц. Революцонери вдлякували органзован групи будь-якого роду, оскльки вважалося, що лише один орган повинен снувати над громадянами держава. Внаслдок цього гльд, як вимагали обов'язкового членства регулювали кожну професю, були придушен, була встановлена свобода торгвл. Стар унверситети були розпущен; в тому ж дус, власнсть Римсько-католицько церкви була секуляризованою, а священики та пископи були державними службовцями.

Смейн вдносини були глибоко трансформован вдповдно до принципв свободи та рвност. Шлюб був органзований просто як цивльний акт; розлучення було допустимо; батьквський авторитет був обмежений; згода батькв не потрбна для шлюбу дтей у вц старше 21 року. Краткий експеримент проводився з "смейними судами", яким було допустимо скасувати ршення батьквства, дружина була оголошена рвною чоловков.

Упродовж Революцйного перхвалу послдовн уряди були налаштован на консолдацю правових змн у набор кодексв. Проекти були зроблен, але часу чи авторитету не вистачало, вони не були прийнят, поки громадянське суспльство не було реставроване пд Наполеоном.

Цивльний кодекс Наполеона (1804 р.) був органзований як серя кратких статей, оскльки передбачалося, по-перше, що законодавц не могли передбачити вс обставини, як можуть виникнути в житт, , по-приятеле, що злее лакончнсть могла б зробити код достатньо гнучким, щоб адаптувати стар принципи до нових обставин . Загальн управляла, що мстяться в кодекс, з тих пр застосовуються до конкретних обставин без особливих труднощв. Мета кодексу полягала не стльки в створенн нових законв, скльки на повторення снуючих законв, що пдлягають вибору, если революцйн акти змнювалися вд попереднх коли колишн закони вдрзнялися один вд 1-го.