чому сулеймана 1 називали канун

Султан Сулейман считается наибольшим Султаном из династии Османов: при нем я Оттоманская Порта достигнула апогея собственного развития. В Европе Сулеймана почаще всего именуют Сулейманом Великолепным, тогда как в мусульманском мире Сулейманом Кануни. Время от времени ложно переводят турецкое слово "Kanuni" как Законодатель.

Сулейман Пишний або Канун (Законодавець) (тур. Sleyman Kanuni) ( 27 квтня]] 1494, Трабзон 5 вересня 1566, Сгетвар) османський султан з 1520 до 1566. Був сином Селма Грзного та Хафзи. Сулейман став найвизначншим правителем Сходу XVI ст., будучи на вершин вйськово, полтично економчно могутност Османсько мпер.

Титули Сулеймана султан султанв (шах шахв, цар царв), Тнь Бога на Земл, Цезар усх земель Риму (псля взяття Риму Константинополя, османськ султани брали соб титул римського мператора). Дружиною Сулеймана I була Настя Лсовська (Роксолана).

У часи його панування Османська мперя досягла пку сво могутност. Сулейман I проводив численн вйни, в итог яких розширив територю Османсько мпер. Вн був найбльшим, з погляду обсягу приднаних земель, османським завойовником. Провв реформу адмнстрац, арм, фнансв. Був також благодетелем поетом (писав пд псевдонмом Мухбб).

Вйни в вроп

Псля смерт батька Селма I 1520 року Сулейман успадкував трон вдразу ж почав готуватися до розширення й змцнення мпер. Вн отримав вд Селма I добре навчену армю, вже 1521 року почина вйну з давнм непримиренним ворогом - Угорщиною. Захоплю на кордонах стратегчно важливу фортецю Белград, яка до його правлння не пддавалася нкому.

У липн 1522 року султан особисто очолив армю розпочав облогу острова Родос в Егейському мор. Родоськ лицар (госптальри) були вправними вонами, а сучасники називали х "Останнми хрестоносцями".

Турецько-перська вйна

Забезпечивши охорону кордонв на заход, султан розпочина боротьбу з своми ворогами в Аз, в першу чергу з постйною загрозою з боку шитв з династ Сефевдв у Перс.

В 1533-1538 роках вн здйсню деклька походв на Персю проти перського шаха Тагмаспа . Турки захоплюють Врменю Азербайджан з Тебрзом, давню столицю халфв Багдад (грудень 1534 р.), а також святин шитв Неджеф Кербелу. Будучи сунтами, турки перешкоджали шитам ходити на прощу в ц свят для них м100. Турецько-перська вйна аж до 1555 року, если султан уклада мирну угоду з персами. За умовами турки окуповують Врменю (Ерзерум, Ван, реван), пвнчну Персю (Тебрз) й усю Грузю[1].

[ред.]Вйни в Пвнчнй Африц та Середземномор'

В 1533 р. до Османсько мпер були приднан колишн володння спанцв в Алжир. В 1551 р. у Пвнчнй Африц оаннти були вибит з Трпол.

Восени 1528 р. Сулейман висила на Середземне море флот на чол з колишнм пратом Хайреддном Барбароссою. 27 вересня останнй перемага бля бухти Превезе об'днаний флот Габсбургв та Венецансько республки, псля чого Туреччина як мнмум на 30 рокв забезпечила соб майже повний контроль над морем вд Гбралтару до Сир.