назвть найвдомш храми 12 ст

З X ст. в Кивськй Рус розпочинаться новий етап у розвитку монументального камяного зодчества, яке 100 складовою вропейсько архтектурно традиц. Маючи власне уявлення про красоту, давньоукранськ майстри, зокрема кивськ майстри, створювали нов типи споруд, що вражали рвнем розвитку будвельно технки, витонченим вкусом та живописнстю композицй. Будували з каменю та цегли, використовуючи методи змшано кладки та утопленого ряду.

Головним структурним елементом храму був його центральний купол. Зсередини тут малювали образ Христа-Пантократора, тобто Вседержителя. Це був найвищий рвень храму, оскльки за часв Кивсько Рус дзвниц не зводилися. Типова храмова споруда малюсенька один, три (Десятинна церква) або пять (Софвський собор у Кив) нефв вдповдно до клькост ввтарв у храм. Внутршнй простр культових споруд оздоблювали мармуровими колонами, каптелями, монументальними мозачними панно та фресками. Для полегшення будвл та полпшення акустики робили голосники порожнину в товщ стни, в яку закладали глечики. Вкон у стнах давньоукранських храмв було небагато. Напвтемне примщення освтлювалось промнням з-пд центрального купола та свчками.

За Ярослава Разумного вдкриваться наступна сторнка зодчества. З 1037 р. розпочинаться будвництво в Кив "града великого". До його ансамблю входили Софвський собор, Золот ворота, Георгвський та рининський монастир. М100 Ярослава мало площу 80 га, що в 10 разв перевищувало кивський дитинець, "град Кия". На вдмну вд попереднього часу, мсто малюсенько вже не лнйну забудову, а радально-порядкову, за якою вулиц сходилися до захдно та схдно брам, а головна колдунстраль прямувала вд Золотих ворт до "м100 Володимира". Кив було укрплено дерево-земляними стнами, що досягли висоти 14 м. Так будували оборонн споруди в нших мстах Давньорусько держави.