План освти на укранських землях у 16 ст.

Крах царизму в Росйськй мпер у березн 1917 р. зумовив виникнення УНР на чол з Центральною радою. Проснувавши до кнця квтня 1918 р. ЦР здйснила низку заходв щодо розбудови ново школи. Уряд УНР склав концепцю нацонально освти, в базу яко було покладено принципи: громадсько-державного характерну освти; рвноправност усх громадян на здобуття загально освти; навчання рдною мовою; запровадження самоврядування у школ; проритетний характер фнансування освти; введення загального, безплатного, обовязкового свтсько-початкового навчання.

Уряд гетьмана П.Скоропадського продовжував полтику розвитку укранського шкльництва. Але орнтаця на широке самоврядування змнилася централзацю освтньо справи, заохоченням частно нцативи у заснуванн укранських гмназй та нших середнх шкл, тривали укранзаця школи та кльксне зростання рзномантних навчальних закладв.

У середнх навчальних залогах, що залишилися росйськомовними, було введено як обовязков предмети укранську мову, сторю та географю Украни, сторю укрансько лтератури. Вдкриваються нов вищ навчальн заклади (серед их Катеринославський унверситет у 1918 р.), започатковуються Укранська академя наук, Преподавательчна академя, Нацональна бблотека, мала больших видавництв.

Бльшовицький режим, який перемг у громадянськй вйн, спершу продовжував демократичн перетворення в укранськй школ. В духовному план вони були певним вдлунням 1917-1920 рр. часв снування укрансько нацонально держави. Вдкриваються школи з укранською мовою навчання, на баз гмназй, мнстерських церковнопарафяльних шкл утворюються 4-рчн 7-рчн трудов школи, зявляються дитяч бблотеки, забезпечуються соцальний захист та виховання дтей сирт, безпритульних дтей, доступнсть навчання. Основним завданням системи освти 100 лквдаця неписьменност та малюсенько письменност, яку було лквдовано 1939 р., запроваджуться загально початкова освта, перехд до загально семирчно освти в мст й на сел, поступово розширються мережа початкових шкл у мстах районних центрах.

Вимогою часу було створення дино системи народно освти, ку бльшовики зробили надйним засобом впровадження сво деолог. Саме на це спрямовуться державна освтня полтика. З 1934 р. встановлено дину загальносоюзну систему освти: початкова школа (1-4 класи), неповна середня школа (1-7 класи), середня школа (1-10 класи). дину союзну державу СРСР, у склад яко була УРСР, було проголошено у 1922 р., але вдмнност укрансько системи народно освти, як збергалися до 1930 р. (в Рос дина трудова школа була 9-рчною, в Укран 7-рчною; в Рос технкум був пдготовчою ланкою до нституту, в Укран нститут технкум вважалися рвноправними вищими навчальними залогами тощо) свдчили про певну незалежнсть укрансько освтньо полтики.