На основ сторичних джерел доведть, що скфи були кочовиками та врили

СкфиУ причорноморськ степи вони примандрували з степових районв Передкавказзя. Як кммерйц, скфи були кочовиками, базу господарства яких становило конярство.раномовними. Так, пдкоривши кммерйськ племена, вони утворили дину кочову орду, в якй швидко стали одним народом.були кочвниками, вони не залишили псля для себя поселень. диними памятками хнього життя  могили-кургани.Скфи врили в потойбчне життя. Могили заможних скфв облаштовувались як пдземн житла. У глибоких ямах вони споруджували з дерева клька примщень, що х називають катакомбами. Небжчика клали туди, вбраного в найошатнший одяг, котрий вн мав за життя, у коштовних прикрасах з зброю, поряд ставили посуд з надками та напоями. Поряд з господарем був його бойовий кнь у спорядженн, раби. Зверху пдземне житло перекривали дошками й насипали над ним курган. Що шанованшим був небжчик, то вищий курган насипали над його могилою. Бднших скфв ховали без значних почестей  у звичайних ямах.Скфв вважають винахдниками складного далекобйного лука, стрлу з якого вправний вон мг вдправити на вдстань понад 500 м. Саме такими луками користувалися кочов народи враз впродовж 1-го тис. до н. е. За часв найбльшо могутност скфи поширили владу на багато сусднх людв. 54 ст. до н. е. сягнула розквту хня держава. Вчен домовилися називати  Велика Скфя. Територя Велико Скф, за свдченням Геродота, становила величезний квадрат, пвденний край якого простягнувся вздовж Чорного моря вд Дунаю до Азовського моря. Вдповдно пвнчний кордон мав би пролягти приблизно вздовж Припят, через Чернгв, Курськ отдал до Воронежа. Т земл, розповда грецький сторик, населяли скфськ та нескфськ племена. До скфських племен Геродот зараховував власне скфв (скфв-кочовикв), царських скфв, скфв-орачв, скфв-землеробв. У причорноморських степах мешкали скфи-кочовики та царськ скфи. Що ж до територй, заселених скфами-орачами та скфами-землеробами, то дослдники протягом тривалого часу сперечалися. Нин пану думка, що скфи-орач мешкали в лсостеповй зон Правобережно Украни, а скфи-землероби на Лвобережж.раномовними були скфи-кочовики тацарськ скфи. Вони, власне, панували у Великй Скф, пдкоривши нш племена. Про велич скфсько держави тих часв свдчать царськ кургани  величн поховальн памятки найвпливовших найзаможнших скфв. Бльшсть з них вдкрито у Нижнй Надднпрянщин. До найвдомших належать кургани Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила та н.Важливим джерелом збагачення для царських скфв були земл скфв-орачв та скфв-землеробв. Найвищого пднесення Велика Скфя досягла у 4 ст. до н. е. за часв короля Атея. з грецьких джерел довдумося, що той цар-вон пдкорив свой влад вс скфськ земл вд Дунаю до Дону. Свдченням могутност Атея було карбування ним власно монети.Атей провадив активну загарбницьку полтику. Це й спричинило протистояння Велико Скф з Македонською державою, що саме тод набирала сили прагнула нових земель. У битв проти македонцв на чол з царем Флппом (батьком Александра Македонського) 339 р. до н. е. сторчний Атей загинув.У 43 ст. до н. е. становище Скф раптово погршилося. Без вороття зникли степов скфськ памятки. Причинами занепаду скфсько держави дослдники вважають висихання степв, занепад господарського життя Лсостепу через жорстоке використання його ресурсв. Велика Скфя припинила снування.Проте сам скфи не зникли з сторично арени: вони вдйшли на пвдень створили дв Мал Скф. Перша у Нижньому Подунав, друга у степовому та передгрному Криму з столицею Неаполем.Посуд, зброю, прикраси скфи оздоблювали сценками з свох мфв, легенд. Зображення  богв збергаються на скфських памятках. Неповторност м нада звриний стиль. Для оздоблення збро та предметв побуту скфи використовували зображення оленв, баранв, жеребцов, пантер, барсв, левв, птахв риб. Трапляються також зображення фантастичних стот крилатих грифонв з тулубами левв грифобаранв. Ставили скфи й камян скульптури навершя курганв. з каменю вирубалися схематичн чоловч фгури, на яких часом прорзали риси обличчя, руки, детал одягу та збро.
P.S. Незнаю чи допоможе