твр на тему подорож до Стародавнього Риму

сторя полтично думки йде в глибоку стародавнсть, оскльки полтичн де народжуються разом з появою держави. Втм, потрбно усвдомлювати тому, що подбн мркування являють собою быстрше протополтику - так краще називати теоретичну дяльнсть попередникв сучасно полтично науки.Протополтика носила чтко виражений полтичний нрав. Це була практична наука, що прагне впливати на людське життя, освтити шлях людськй практиц - найбльше цкавили цл й змст людського буття й людсько дяльност. Тому головним предметом дослдження була держава як деальний зразок людського об'днання, а в центр уваги завжди залишалася дея загального блага. При цьому Аристотель, наприклад, вважав, знання, що спрямоване на з'ясування змсту людсько дяльност, повинне бути практичним, тобто застосовним до життя, а тому в практичних науках не можуть використатися строг (як у арифметику) методи доказу - практичне знання несли не може бути таким точним визначеним, як теоретичне.Виникнення полтично думки в стор цивлзац дискретно в час й простор. Цей процес нерозривно зв'язаний з становленням перших держав як особливо органзац влади. Людству треба було майже два тисячорччя досвду державного керування суспльством, перш нж склалися можливост перших теоретичних узагальнень й висновкв щодо полтичного життя як особливо форми суспльних вдносин.Двохтисячорчна сторя Римсько держави - це величезний по свох масштабах досвд полтичного життя, що пройшов через змну деклькох форм правлння, перевороти, народн повстання. Римськ флософи нтерпретували де свох давньогрецьких попередникв у дус разумов сво крани. Цицерон (106-43 р. до н.е.) створив вчення про державу як публчно-правово спльност, запровадив поняття юридично особи. Багато зробили для розвитку полтично думки Сенека, Епктет, Марко Аврелй. Свтонй свою книгою Життя дванадцяти цезарв поклав початок традиц полтичних портретв.У перш сторччя ново ери в границах Римсько мпер розповсюджуться християнство. Ранньохристиянськ богослови малюсенько цкавилися неуввязками полтики, уважаючи, що потрбно вддати кесарев кесарево, а богов - богово. Однак до середини IV в. християнство 100 державною релгю Рима й християнська церква почина розробку власних поглядв на полтику. Одним з перших на звернув увагу значний авторитет церкви Августин Блаженний (354-430 р.). Його трактат Про град божй мстить мркування про державн й правов установи, як, як уважа создатель, послан понад людин за грхи його. Сформован полтичн вдносини вн назива природним порядком людського життя, указуючи, що це тимчасове явище (до судного денька). Вн врить, що град земний, де любов людини до себе доведена до презирства до господа, неминуче змниться приходом граду божого, де любов до господа доведена до презирства людини до для себя.