Чому селянство чинило супротив суцльнй колективзац?

Насильницька колективзаця природно викликала серйозний опр серед селян. В Укран та на Пвнчному Кавказ (в т.ч. на Кубан), де традиц ндивдуального сльського господарства були мцними, вн був винятково сильний. Селяни вдмовлялися йти в колгоспи, нищили майно, яке пдлягало колективзац, забирали з колгоспв сво зерно худобу, били мсцеву адмнстрацю т.п. Найпоширенша форма протесту зводилася до того, що селяни стали рзати домашню худобу, не бажаючи вддавати властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабв: мж 1928 1932 рр. Украна втратила близько половини поголвя худоби. Селянськ бунти нердко переростали у вдкрит збройн повстання, що охоплювали цл райони. Пк повстанського руху припав на перш три мсяц 1930 р. У деяких мсцевостях Украни Пвнчного Кавказу проти повсталих була задяна навть реулярна армя. Загальна кльксть повстанцв в Укран у 1930 р., за даними ДПУ складала бл. 1 млн. чоловк (так дан наводить Я.Грицак). За пдрахунками Роберта Конквеста, в 1930 р. кльксть учасникв селянських повстань в Укран перевищувала 40 тис. В окремих мсцевостях спротив проходив пд гаслами: Геть Радянську владу, хай живе самостйна Украна!

Березнева лихоманка селянства змусила Стална на деякий час навть пригальмувати темпи колективзац. 2 березня 1930 р. у газет Правда появилася його стаття Запаморочення вд успхв. У нй вн виступив з засудженням перегинв у проведенн колективзац, але переклав провину за це на мсцеву владу. Псля виходу статт селянам позволили покидати колгоспи.
Вихд з колгоспв став масовим явищем. Знову ж таки, найбльшу частку (понад 50%) вдступникв дали Украна Пвнчний Кавказ. Але вже у вересн 1930 р. вдновився наступ на селян-одноосбникв. Проти тих, хто очолював вихд з колгоспв, був застосований терор.

Наслдки колективзац:

встановлення повного контролю комунстичного режиму над сльським господарством;

державне закрпачення селян;

пдпорядкування сльського господарства командно адмнстративнй систем управлння;

Голодомор 1932-1933 рр.;

порушений баланс у розвитку промисловост й сльського господарства;

постйне вдставання сльськогосподарського виробництва;

фзичне знищення найбльш квалфкованих працьовитих селян-господарв;

дезорганзаця та деградаця земельного сектору: за перод 1929-1932 рр. в Укран поголвя велико рогато худоби скоротилося на 41,8 %, жеребцов на 33,3%, свиней на 62,3%, овець на 74%

Голодомор 1932-1933

Голодомор 19321933 рокв геноцид укранцв, злочин. Навмисно органзований кервництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 19321933 роках масовий голод, що призвв до багатомльйонних[1] людських втрат у сльськй мсцевост на територ Укрансько СРР (земл сучасно Украни за винятком семи захдних областей, Криму Пвденно Бессараб, як тод не входили до УСРР) та Кубан[2], переважну бльшсть населення яко становили укранц. Викликаний свдомими цлеспрямованими заходами вищого кервництва Радянського Союзу Укрансько СРР на чол з Сталним, розрахованими на придушення укранського нацонально-визвольного руху фзичного знищення частини укранських селян