охарактеризуйте полтичне життя Кримського ханства

1475 р. - вторгнення турецьких вйськ до Криму. Захоплення Кафи та нших генуезьких фортець та князвства Феодоро на пвденному узбережж пвострова.

1478 р. - визнання Кримським ханством васально залежност вд Османсько мпер.

1628 р. - похд у Крим укранських козакв на чол з гетьманом М. Дорошенком на допомогу ханов Мегмед-Герею .

З Опису Татар Мартина Броньовського (1578-1579 рр.), посла польського короля Стефана Баторя до кримського хана Мегмед-Герея : Т з вонв, як пд час вйни вдзначилися хоробрстю або здйснили якийсь видатний подвиг, тшаться особливою пошаною в хана, султанв, князв мурз. Ця пошана настльки велика, що хан не злее осипа х якимись большими нагородами й подарунками, скльки вн може, але й сам памята про хн награды, що нада назавжди почесне мсце м та хнм нащадкам помж мурзами, за власним столом, за давнм народним звичам. Це пошанування в татар спадкове вважаться вищою нагородою за награды, тому що удостон тако нагороди дстають пд час вйни командування загонами як люди здбн та досвдчен.

На землях Кримського пвострова, а також Пвнчного Причорноморя, Приазовя та Прикубання в 1441 р. було створено Кримське ханство. Саме вдтод вдом монети - символ незалежност - першого хана Хадж-Герея.

Територю Кримського ханства було подлено на адмнстративно-територальн окрестности - бейлики, як очолювали бе. Утм, влада кримського хана поширювалася не на вс земл Кримського пвострова. Псля захоплення Османською мперю в 1475 р. генуезьких колонй пвденного узбережжя Криму та князвства Феодоро в пвденно-захднй (грськй) частин Криму, на тих землях було створено турецьку провнцю з центром у Каф.

У середин 16 ст. внаслдок завоювання Московю Поволжя вдбувся розпад Ногайсько Орди. Частина ногайцв - Буджацька орда - наприкнц 16 - на початку 17 ст. переселилася на степов терени Пвнчно-Захдного Причорноморя й визнала зверхнсть Кримського ханства. На початку 18 ст. до Пвнчного Причорноморя переселилися дисанська, дичкульська, Джамбулуцька орди. Тож владу хана визнавали численн ногайськ племена, як кочували мж Дунам та Кубанню.

Главою держави був хан. Престол за традицю успадковував найстарший у род - старший син або брат хана. Ханом мг бути тльки представник ханського роду Герев. Зйшовши на престол, хан випускав монети з свом мям та тамгою (знаком). Хан мав заступникв: перший заступник - калга, другий - нуреддин. Заступники хана були спадкомцями престолу. При ханов дяв дорадчий орган - диванчик, до якого належали калга, нуреддин, бе та нш знатн вельмож, а також муфтй - голова мусульманського духовенства.

Большой вплив на суспльне життя ханства справляла родова аристократя. Найавторитетншими були чотири кримських роди. Найвпливовшим був рд Ширнв, його представники мали право одружуватися з султанками Герев. Старйшини родв засдали в диван. Кожен з родв мав постйну територю для кочовиськ виставляв окреме вйсько.

На полтику Кримського ханства впливало його перебування з 1478 р. у васальнй залежност вд Османсько мпер. Ця залежнсть здебльшого виявлялася в тому, що хан повинен був брати участь у вонних кампанях султана, а останнй мав право усувати й призначати ханв за власним бажанням. нод впливов кримськ роди, як були незадоволен полтикою хана, зверталися до турецького султана з проханням призначити ншого правителя або пдтримати висунутого ними кандидата. Водночас султан нередко-густо використовував кримську аристократю у свох планах.