Наскльки Т. Рузвельт В. Влсон були ефективними президентами?

Справедливий курс Т. Рузвельта.   Наприкнц XIX - на початку XX ст. значного впливу в США набув рух за реформи соцальний прогрес, що об'днав нтелгенцю, службовцв, дрбних пдпримцв частину робтникв. Прибчники реформ - прогресисти вимагали демократизац виборчо системи, контролю за дяльнстю больших корпорацй, проведення реформи оподатковування запровадження соцального страхування. хн меркнула стали програмою дй лберально опозиц в лавах республкансько демократично партй. Необхднсть змн стали усвдомлювати й правляч кола США, про що свдчила реформаторська дяльнсть президентв Т. Рузвельта В. Вльсона. 

Перетворення Рузвельта на господаря Блого дому консервативна верхвка республкансько парт зустрла з тривогою: 42-рчний президент вдрзнявся незалежнстю вважався прихильником реформ. Наступн под пдтвердили побоювання босв. У 1901-1908 рр. уряд органзував понад 20 судових процесв проти больших корпорацй, висунувши м обвинувачення у порушенн закону Шермана. Частину компанй за ршенням суду було розпущено або роздлено на дв-три корпорац, а Рузвельт зажив слави руйнвника треств. Однак президент аж няк не прагнув знищити корпорац, прекрасно розумючи хн значення в економц крани. Його дея полягала в державному регулюванн великих компанй, обмеженн хнх спроб моноползувати ринок. Проводячи цей курс, Рузвельт усляко намагався розширити повноваження федерального уряду, пдвести пд регулятивну дяльнсть держави законодавчу базу. Вн неодноразово заявляв, що если уряд здобуде повну владу, тод цю владу можна буде використати для контролю над шкдливими впливами точно так, як у поточний момент уряд використову владу, надану йому антитрествським законом Шермана. Переконуючи Моргана та нших каптанв американсько ндустр у доцльност державного нагляду контролю за дяльнстю больших корпорацй, президент неодноразово попереджав х про небезпеку народного невдоволення, про необхднсть уникати рзких раптових змн у суспльств, як можуть бути викликан вдмовою здйснити необхдн змни обережними помркованими заходами. У длових колах повторювали його слова: Ми повинн розвиватися шляхом еволюц, а не революц. 


28-й президент Сполучених Штатв Америки Томас Вудро Вльсоннародився 28 грудня 1856 року в штат Вргня. Вн закнчив Девдсон-коледж Прнстонський унверситет, псля чого почав викладати. Томас був популярною особистстю в унверситет. У 1902 роц його обрали президентом университету. До того часу вн вже опублкував клька свох книг интенсивно пропагував освтню реформу в США.

У 1910 роц Вудро Вльсона обрали губернатором штату, а вже наступного року Демократична партя висунула його кандидатуру на пост президента США. У итог в 1912 роц Вльсон перемг на президентських виборах.

Вн завжди висловлювався на користь створення всесвтнього альянсу держав з Сполученими Штатами Америки на чол. У 1918 роц Вудро Вльсон опублкував Статут Лги Нацй. У наступному роц йому присволи Нобелвську премю миру за особистий внесок у пдписання Версальського мирного уговору. Тим не менше, сам договр американський сенат не ратифкував. Полтик надзвичайно переживав через це, в итог очень постраждало його здоров'я. В итог президента розбив паралч, це удобно поставило хрест на його полтичнй дяльност. 3 свирепого 1924 року Вльсон помер.