План-конспект "Столтня вйна"

Термн Столтня вйна досить умовна вдносно молодий. Сам учасники або сучасники Столтньо вйни його несли не використовували. У сьогодншнй сторограф прийнято вважати, що Столтня вйна (1337 -1453 р.) продовжувалася с перервами сто шстнадцять рокв. При цьому гноруться той простий факт, що в 1453 роц офцйна дата закнчення вйни завершилися злее бойов д на материку.

У дйсност, термн Столтня вйна подну в соб цлий вузол послдовно або одночасно вдбувалися конфлктв, серед яких можна видлити чотири самостйних англо-французьких вйни, англо-шотландськ вйни, вйни Арагону з Кастилю, Франц з Наваррою, Священною Римською мперю, а також з своми заколотними адмнстративно-економчними суб'ктами Фландрю, Анжу, Бретанню Бургундю.

Естественно, лейтмотивом цього букета бойових зткнень було вйськово-полтичне й економчне протистояння Франц й Англ, що малюсенько багату передсторю. Саме це протистояння визнача пропоновану нам перодизацю Столтньо вйни [2, 18].

етап (1338 -1360р.): антифранцузьке повстання у Фландр (1337), що створило базу для англйського вторгнення; формальне оголошення вйни Едуардом французькому цариц Пилипу V (1338); перемога англйцв у морському бо при Слейс (1340); бойов д в Бретан (1341 1343); вторгнення французько арм в Гнь (1346); перемога англйцв у битв пд Креси (1346); узяття англйцями в Кале (1347); перемир'я (1347 1354); англйськ рейди в Пвнчнй Пвденнй Франц (1355); розгром французько арм при Пуат (1356); пдписання миру в Бретин (1360).

етап (1368 1396 р.): нспрований французами антианглйський заколот у Гаскон поновлення вйни Едуардом (1368); перемога французв у битв пд Валене й улаштована Едуардом Чорним Царевичем Лиможська бойня (1370); перемога французв у морському бо в Ла-Рошел й у польовй битв пд Шзе (1372); перемир'я (1375 1383); перемога англйцв у морськй битв пд Маргите (1387); пдписання миру в Париж (20-лтн перемир'я 1396).

етап (1415 -1396 р.): оголошення вйни Генрхом V французькому королев Карлу V, облога Барфлера, перемога англйцв у битв пд Азенкуром (1415); узяття англйцями Руана (1419), Парижа (1420); пдписання миру в Труа (1420).

V етап (1422 1471 р.): проголошення французькою знаттю (партю арманякв) дофна Карла Валуа королем Франц (1422), бо при Краване (1423), Вернейле (1424) Сен-Жаме (1426), у пдсумку що поставили арманякв на грань поразки; завершення англйського скорення Пвнчно Франц початок облоги Орлеана (1428); перемога англйцв у битв оселедцв при Рувре (1429); прибуття Жанни Дви в Орлеан зняття облоги з мста (1429); перемоги французв у битвах пд Жаржо Пат, похд у Реймс, коронаця Карла V Валуа (1429); невдала атака французв на Париж (1429); облога бургундцями Компьютерна полон Жанни Дви (1430); розширення партизансько вйни (1430 -1435); висновок свту мж Карлом V Пилипом Бургундським в Аррас (1435); узяття французами Парижа (1436); перемир'я (1444 -1449); узяття французами Руана (1449); перемога французв при Формин, оволодння Каном Шербуром (1450); боротьба в Гн (1451-1452); перемога французв у бо при Кастильон, узяття Бордо, припинення бойових дй на материк (1453), морськ десанти французв на узбережжя Англ, спалення Сендвича (1453-1457), пдписання миру(1471).

Поряд з англо-французькими вйнами епоха Столтньо вйни була насичена, як теснее вказувалося, большою клькстю периферйних конфлктв. З 1350 по 1400 р. шотландц за пдтримкою французького експедицйного корпуса водили бойов д в Пвнчнй Англ. Найбльш значний бй ц вйни при Оттерберн (1388) закнчилося повним розгромом англйсько арм.

У 1363 -1364 р. англйськ французьк вйська интенсивно дяли в Бретан Наварр. У травн 1364 р. французи розгромили англо-наваррську армю в битв пд Кошереле, однак у вересн того ж року англйц брали реванш у битв пд Оре, що спричинило за собою змцнення незалежност Бретан вд французько корони.

з середини 60-х рокв XV ст. французьк й англйськ вйська брали участь у бойових дях на Пренейському пвостров. Французи пдтримували Арагон, англйц Кастилю. Одним з найважливших бов ц вйни стала битва пд Наваретте (1367), у якй франко-арагонськ вйська були наголову розгромлен англйцями. Однак у бо при Мутин (1369) французам удалося взяти реванш.

Крм того мали мсце навряд чи не постйн сутички навть кровопролитн бо в перод т. зв. мирних перепочинкв: спалення французьким десантом Плмута в 1403 р., участь французьких вйськ у заколот валлйсько знат в 1405 р., руйнування французами бургундцями передмсть Кале в 1406 р. т.д.