Предпосылки репрессии против украинской интеллигенции

Прагнення здобути незалежнсть змусили не одне поколння стати до боротьби за самобутнсть власно культури, мови, лтератури та мистецтва. Провдною силою у виршенн цього питання виступила укранська нтелгенця. Тоталтарний режим Стална вважав укр. нтелегенцю потенцю загрозою для його полтики. Саме тому з 1929 року нтелегенця зазна утискв з боку влади. Саме ВАПЛТЕ в особ Миколи Хвильового розпочало лтературну дискусю 1925 1928 рр. перемогло в нй, доввши наявнсть необхднсть нацонально, специфчно укрансько лтератури, орнтовано на вропу, а не на Росю  Це були люди, як основними складниками свого свтогляду ставили самостйнсть мислення, вру у власн деали, розумли важливсть спирання у свох творннях не на маси, а на ндивдуальнсть. Так погляди викликали незадоволення тоталтарного режиму

На першому етап наступу тоталтарно машини на потенцйну опозицю на Укран (1929-1933) постраждала творча нтелгенця. Сталн вбачав в укранськй нтелегенц спвпрацю з антирадянськими органзацями. Загалом характерною рисою першого етапу , хоча сфабриковане, але формально наявне обрунтування репресй Реальною причиною тиску на нтелгенцю боротьба з пережитками укранзац та спроби знищити всх, хто був якимось чином пов'язаний з ранше репресованими митцями. Кульмнацю подй радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, если на честь 20- рчниц Большого Жовтня у Соловецькому табор особливого призначення було розстрляно бльше сотн представникв укрансько нтелгенцСпостергаться вдвертий геноцид проти нтелгенц. Ц роки характеризуються найбльшим розгортанням репресивно машини, яка була спрямована проти всх соцальних груп та прошаркв населення. Саме в цей час вже на тривалий перод було знищено останн над на культурно-патротичне вдродження Украни в Радянському Альянс.