Як под стали приводом до початку революц

Нацональна революця охопила вс укранськ земл була продуктом розпаду Росйсько мпер та Австро-Угорсько монарх, як перебували у стан вйни одна з одною. Але основн под початку Укрансько революц, повязан з розпадом Росйсько мпер революцйними подями, що охопили. Невдач царсько арм на фронтах злигодн, обумовлен вйною, стали безпосереднм поштовхом до революц.

Головною передумовою наростання революцйних процесв стала загальна соцально-економчна криза. На початку 1917 р. став очевидним розвал промисловост, транспорту, сльського господарства. Голова державно думи М.Родзянко писав королю: Становище Рос катастрофчне водночас глибоко трагчне... Фантастично зросла заборговансть Рос кранам Антанти. Тльки вдсотки за борги перевищували весь довонний рчний бюджет.

За економчною кризою насунулась полтична. Масове зубожння населення викликало незадоволенсть царською владою. 8 березня (23 свирепого) 1917 р. у Петроград почалися масов протестн акц. Населення столиц Росйсько мпер вимагало вд влади пдвищити життвий рвень та припинити вйну. До цих виступв приднались солдати Петроградського гарнзону, як чекали вдправлення на фронт. 12 березня (27 свирепого) повстал створили Петроградську раду робтничих солдатських депутатв. 15 березня (2 березня) росйський цар Микола зркся престолу влада перейшла до Тимчасового уряду. В Рос перемогла Лютнева демократична революця. Влада перейшла до Тимчасового уряду. Крах росйський монарх призвв до лбералзац суспльно-полтичного культурного життя. Вс мешканц Рос отримали основн права свободи, а також ндивдуальн нацонально-культурн права. Втягнутою в революцю опинилась Надднпрянська Украна.

Тимчасовий уряд передав владу у губернях повтах у руки новопризначених комсарв. На мсцях стали створюватись нов органи влади - громадськ ради та х виконавч комтети. За соцальним складом у них переважали представники торговельно-промислово буржуаз та нтелгенця, за партйним бльшсть складали кадети.

Водночас з органами влади Тимчасового уряду в Укран, так само як в Рос, стали виникати мсцев ради робтничих солдатських депутатв. У першй половин березня 1917 р. х нараховувалось в Укран 43, вони переважно створювались у промислових районах. х засновниками були в главному загальноросйськ соцалстичн парт есерв соцал-демократв.

У багатьох мстах Надднпрянсько Украни вдгуком на росйську революцю стали багатотисячн демонстрац пд нацональними синьо-жовтими прапорами. Демонстранти вийшли на вулиц Кива, Полтави, Одеси, Харкова, Чернгова з транспарантами Автономю Укран, Хай живе федеративна республка, Вльна Украна у вльнй Рос.

Проте, в Укран були бльш конструктивно налаштован полтичн сили, як вимагали самостйност. Вони так само брали участь у манфестацях пд гаслами Хай живе самостйна Украна, Самостйна Украна з гетьманом на чол.

Нацональна дея гуртувала рзн соцальн верстви укранського народу. В умовах наростаючо демократизац для укранського суспльства зявився шанс вдновити свою державнсть. В Укран наростала нацонально-демократична революця.