Дповдь на тему Спарта , срочно!!!!

Цивлзацю бронзового столття в Грец розтрощили збройн залзним зброю дорвеййськ племена. Дорвеййц захопили область Лаконю на Пелопоннес утворили здесь велике поселення Спарту.

Греков-ахейцв спартанц перетворили на рабв, як називаються лотами. Але це були незвичайн раби. лоти жили отчизнами в селах, мали знаряддя прац працювали на земельних длянках, як селяни. Спартанц не мали права продавати свох лотв. Вони належали спартансько держави, а не кожному спартанцю окремо.

лотв було в клька разв бльше, нж спартанцв, утримати х в покор можна було тльки мощью. лотам було заборонено мати зброю. Час вд часу спартанц влаштовували нелюдську полювання на лотв. Молод спартанц, озброн клинками, ночами чатували найсильнших лотв вбивали х.

Громада рвних

Громада рвних так називали спартанц свй полс. Серед их дйсно не було н багатих, н бдних, н знатних, н простолюдинв. Кожен вважав для себя рвним ншому.

Спартанц носили простий одяг, всяка розкш була заборонена. Жили вони в однакових будинках, ли просту жу. Вс доросл спартанц длилися на невелик згуртован колективи. Вони разом тренувалися харчувалися, а ввечер поверталися до свох домвок. Кожен спартанець щомсяця робив необхдний внесок в загальний котел продуктами, як отримував вд свох лотв.

Греков, як приздили в Спарту з нших полсв, багато дивувало. Будь-спартанець, якому термново потрбна була жеребца або взок, брав першу-лпшу, не цкавлячись, чия вона. Варто було тльки повернути на колишн мсце.

Рвнсть спартанцв не означало, що в полс процвтала демократя. Народн збори не грало велико рол в управлнн державою. Вс питання виршувалися Радою старйшин. х обирали довчно з числа спартанцв не молодше 60 рокв.

Крм того, до Ради старйшин входили два цар, влада яких передавалася у спадщину в двох спартанських пологах. Цар мали всього два кричи в Рад старйшин, а тому спльне ршення вд них не залежало. Вони були свого роду эмблемой держави, а у вонний час командували вйськом. Спосб життя царв, х одяг харчування були такими ж, як у всх.

Народн збори скликали тльки при необхдност. Наприклад, для вибору старйшини замсть померлого. Голосували воплем: обраним вважався той, за кого голоснше орали.

У Спарт не було н демократ (народовладдя), н царсько влади. державний устрй називалося олгархчним. Слово олгархя по-грецьки означа влада небагатьох.

Спартанська армя

Спартанц вважали вйськову справу диним заняттям, гдним вльно людини. м в мирний час була потрбна боздатна, дисциплнована армя щоб тримати в покор лотв.

Основну силу спартансько арм становили важкоозброн пш вони гоплти. Кожен був озброний довгим списом кратким мечем. Обладунки шолом були з бронзи. Щит був круглим, з твердих порд дерева покритим бронзовими пластинами. Спартанськ вони носили червон плащ. У бою вони будувалися фалангою тсно змкнутими шеренгами.

Спарта не малюсенька фортечних стн. Спартанц сказали: Кращ стни це наш громадяни. Вони були впевнен, що будь-який ворог буде розбитий на кордон х держави нколи не наблизиться до м100. Для цього кожен спартанець повинен був бути не тльки добре озброним, але добре навченим воном.

Питання з цього матералу:

Чим лоти вдрзнялися вд рабв?

Чому спартанц жорстоко поводилися з лотами?

Хто керував Спартою?

Чому один давньогрецький вчений назвав спосб голосування в Спарт дитячим?

Чому спартанцям в мирний час була потрбна сильна, боздатна армя?