ДАЮ 99 БАЛВ!!!!!!!! про Стародавнй Рим та йго народи та племена

1. Рим царсько доби (753509 рр. до н. е.)

Виникнення м100 Рима. На Апенннському пвостров, в област Лацй, серед латинських сабнських общин, у 753 р. до н. е. утворилося м100 Рим. На лвому берез Тибру виникло невелике поселення. Воно розташовувалось на 7 пагорбах. Два головн пагорби називаються Палатин Каптолй. На Палатин розташовувались палаци знатних багатих людей, а на Каптол храми богв. Мж пагорбами було велике болото, яке перш поселенц осушили на цьому мсц влаштували базарний майдан форум. Так утворився Рим.

Населення. Римське населення жило большим родинами, як називалися фамлями. На чол кожного роду стояв главарь патер (батько). Нащадки перших поселенцв, тобто засновникв Риму, називали себе патрицями. Згодом у мст поступово збльшувалася кльксть прижджих людей, як ставали землеробами чи ремсниками. Вони називалися плебеями. Також у Рим був такий клас, як вершники верстви римських громадян, як мали жеребца служили в кавалер. Пзнше це фнансова аристократя та багат. Зовсм безправними у мст були раби, як були власнстю господарв громадянами не вважалися. х могли продавати чи подарувати.

Римськ цар. У давн часи Римом верховодили цар. На сьогодн народн перекази зберегли мена тльки семи (Ромул, Нума Помплй, Тулл Гостилй, Анк Марцй, Тарквнй Давнй, Сервй Рокотй Тарквнй Гордий). Близько 600 р. до н. е. етруски перемогли латинян посадили в Рим свох царв. У 510 р. до н. е. останнього етруського короля Тарквня Горделивого було вигнано з Рима. Псля цього в Рим почався перод Республки.

2. Римська республка V ст. до н. е.

Органзаця влади. Псля вигнання останнього царя, у 509 р. до н. е. було обрано двох консулв (найвищ урядов особи) строком на один рк. Консули були суддями, а пд час вйни воначальниками. Першими консулами були Юнй Брут Валерй Публкола. Саме з обранням консулв в стор Риму розпочався перод Республки (50930 р. до н. е.). Найвищим органом державно влади був сенат рада старйшин. Для обговорення найважливших справ щоосен у Рим збиралися народн збори комц. На их народ також обирав кращих громадян на державн посади. Пд час вйни чи ншо небезпеки для республки римляни обирали терана (урядовець з надзвичайними повноваженнями) та його помчника начальника кнноти.

Боротьба плебев патрицв. Вс виборн посади в Рим захопили патриц. Плебе могли злее голосувати в народних зборах служити у вйську. Це х не влаштовувало. Крм того значно зросла майнова нервнсть, багато плебев втратило землю. Становище мж класами загострювалося, в результат чого вдбувся вибух обурення плебев. У 494 р. до н. е. пд час вйни Рима з сусдами, плебе вийшли з вйська вдмовилися воювати. Вони залишили Рим пшли на Священну гору за границами м100, щоб створити власну державу. Ця подя отримала назву сецеся (лат. йду). За таких умов патриц змушен були пти на поступки. Плебеям надали право обирати народних трибунв, як обстоювали хн нтереси в сенат. Трибуни обиралися строком на один рк. Вони мали право накладати вето (заборону) на будь-яке ршення сенату, якщо вважали його несправедливим. Для впорядкування римських звичав та прав населення у 450 р. до н. е. було укладено Закони Х таблиць, як стали початком кодифкац римського права. Надал правове становище плебев тльки змцнювалось. Зокрема, закон вд 445 р. до н. е. дозволяв шлюб мж плебеями патрицями. Внаслдок цього знатн родини з обох класв обднувалися мж собою утворили новий прошарок римсько знат ноблтет.

Завоювання Римом вс тал. Укрпивши сво внутршн становище Рим перетворився на одне з найсильнших мст тал, тож вн почав завойовувати сусднх людв. Так було пдкорено етрускв, латинв самнтв. У боротьб за талю Рим не раз використовував принцип Роздляй володарюй. Вн укладав альянс з одним народом проти ншого, а потм атаковав на свого союзника. Проте у 390 р. до н. е. з Пвнчно тал на Рим рушили галли. Того ж року вдбулася битва на рчц Алл, в якй римляни зазнали поразки. Галли уврвалися до Риму й спалили його. Сам ж римляни замкнулись у фортец на Каптолйському пагорб. У ноч галли тамно почали вдиратися на укрплен мури, але х почули священн гуси, що були у храм Юнони. Перелякан птахи почали голосно кричати, римляни прокинулись вдбили штурм. Вдтод з'явився вислв: Гуси Рим урятували. Псля цього галли бравши викуп у римлян пшли на пвнч, оскльки хнм власним землям загрожувала небезпека. Через цю катастрофу вс перемоги римлян здобут в V ст. до н. е. було втрачено. Тльки у 290 р. до н. е. Рим знову пдкорив ус племена Апенннського пвострова. У 272 р. до н. е. на пвдн, псля тривало облоги, здалося грецьке мсто Тарент. А у 265 р. до н. е. було пдкорене останн вороже м100 на територ етрускв Вольсин. Таким чином, уся таля опинилася пд владою Риму.