Що спльного в сторчних частях Польщ,Угорщини та Чех в Х-Хст

В XI ст. в вроп виникли три нов християнськ королвстваПольща, Чехя та Угорщина, в яких почалося становлення нових вропейських народв полякв, чехв та угорцв.

Захднослов'янська держава Польща утворилася з союзв племен, як розселялись у басейн Всли: полян, слензан, куявв, мазурв та н. Назву новй держав отдало плем'я полян. Засновником полянсько княжо династ був, як писав середньовчний хронст, якийсь бдний рльник на м'я Пяст. Одначе перший вдомий польський князь з династ Пяств Мешко (960-992). У 966 р. князь Ловко разом з свою трьохтисячною дружиною прийняв християнство вд нмецьких пископв за захдним обычаем став приятелем нмецького мператора Отгона . Вн пдкорив свой влад племена, як жили вздовж Всли, утворив Польську державу. Значно збльшив територю Польщ син Мешка Болеслав Хоробрий (992-1025). Вн об'днав пд свою владою вс польськ земл, захопив Чехю Моравю, а в 1018 р. здйснив похд на Кив. У 1000 р. в м. Гнзно було створено архпископство. Цим актом Польська церква проголосила незалежнсть вд нмецького архпископа. У1025 р. Болеслав прийняв титул короля. В середин XI ст. Польське королвство ослабело, а в XII ст. взагал розпалося на окрем самостйн удли.

Чеська держава виникла з частини Велико Морав на початку X ст. Княз чехв, як жили на рчц Влтава, об'днали в альянс сусдн слов'янськ племена. На чехв постйно чинили тиск нмецьк пископи. Близько 973 р. у Праз було засновано пдпорядковане Риму пископство; вдтод залишки схдного християнства, поширен там братами Кирилом Мефодм, зникли. Все XI ст. для Чесько держави минуло в боротьб проти сусднх держав. Чехя то перемагала, то зазнавала поразок. За князя Бржетислава вона стала васалом Нмецько мпер, яка вдтод нередко втручалась у боротьбу мж чеськими князями знаттю. Проте нмецьк мператори також нколи потребували допомоги чеських князв. У1085 р. мператор Генрх IV за допомогу в боротьб проти римського папи надав чеському князю Братиславу королвський титул. Чехя отримала статус королвства, але була залежною вд Нмецько мпер. У 896 р. угорськ племена переселилися з Причорноморських степв через Карпатськ перевали на середнй Дунай. На чол семи племен стояв главарь Арпад. Цю подю угорц назвали знайденням Батьквщини, а Арпад започаткував першу князвську (невдовз королвську) династю Угорщини. У 955 p., зазнавши поразки вд мператора Отгона , угорц припинили напади на земл Нмецько мпер та перейшли до ослого способу життя. Починаючи з 955 p., серед угорцв поширювалося християнство за захдним зразком. Князь штван Арпад з допомогою нмецьких рицарв почав хрестити угорцв вогнем мечем, знищуючи водночас давню племнну знать, що не корилася його влад. На символ пошанування його успхв у поширенн християнства папа римський прислав штвану королвську корону, на Рздво 1000 р. його було короновано. За награды у хрещенн угорцв церква проголосила короля штвана святим, вн став головним святим Угорщини.