Мета повстання хетуанв?

Вибух ненавист по вдношенню до ноземцв пдспудно визрвав вддавна. Невдоволення заморськими дияволами, ноземними варварами ставало дуже широким, причому виявлялося воно перш за все на мсцевому рвн, головним чином у антимсонерских виступах.  Мсонери активно дяли в Кита; саме вони перш за все контактували з китайським селянством.  Естественно, що вони першими вдчули на соб мць традицйно структури силу опору Китаю усього дальнего, що як раз уособлювали в кнц XIX ст.  мсонери.  З лта 1898 р. особливо псля провалу реформ антимсонерский рух все наростало в ряд мсць починало приймати органзован форми.  Пд гаслом Пдтримамо Цин, знищимо ноземцв! Повстанц в рзних провнцях крани руйнували християнськ церкви будинки мсонерв, переслдували прийняли християнство китайцв (х було дуже небагато), а заодно крушили крамниц ноземних торговцв, примщення ноземних консульств в торгових центрах.  Вдкрита пдтримка державами курсу на реформа розставила все на сво мсця.  Крана псля 100 днв реформ виявилася напередодн потужного народного вибуху, вибуху лют, спрямованого проти господарювали в кран ноземцв, проти вторгся в Китай колонального капталу, проти всх тих нових порядкв, як протистояли ветхому, звичному, нормативного, що спирався на потужн пласти тисячолть, на пофарбований в конфуцанськ даосько-буддйськ тону цивлзацйний фундамент.  Вдчуваючи пдтримку населення, уряд Китаю в конце1898 р. стало на бльш жорстк позиц по вдношенню до ноземцв, вдмовляючи м у проханн про концес або оренди територй.  Обстановка в Выпекалн ставала все бльш напруженою.  ноземн мс ввели в мсто збройн загони для сво охорони.  У Пекн по всй кран поширилися чутки про майбутню розправу з ноземцями, а також листвки, в яких висмювалися вропейц, особливо мсонери.  Очолив антностранное рух товариство хетуанв (Загони справедливост миру), доктринальна база якого сходила до даосько-буддйсько ври, (за що повстал пзнше отримали в вропейськй прес найменування боксерв ), не кажучи вже про ритуали, амулетах, заклинаннях т. п.

Виступи хетуанв почалися в провнц Шаньдун ще в 1898 р

були спрямован проти нмецьких мсонерв, боецв фахвцв, планували трасу залзниц. Мсцева влада намагалися навести порядок, але рух, незважаючи на це, вс ширилося.  У 1899-1900 рр. .  воно перемстилося в столичну провнцю Чжл. Численн загони розташувалися поблизу Пекна Тяньцзня.  Стурбован ноземн дипломати наполягали на ухваленн ршучих заходв проти повстанцв, але медичне уряд не поспшав з цим.  Обстановка тим часом ставала все бльш загрозливою.  В кнц травня 1900 р. на нарад посланникв держав було прийнято ршення направити до Пекна додатковий контингент вйськ для охорони мсй.  Крм того, на адресу цинського уряду були передан заяви загрозливого нраву, як 17 червня були пдкрплен захопленням фортец Дагу поблизу Тяньцзня зведеним загоном ноземних вйськ, що фактично означало оголошення вйни.

Циси коливалася, не знаючи, що робити.  Бльшсть радникв схилялося до пдтримки хетуанв та використання вдповдного моменту для того, щоб дати вдсч державам.  Саме ця точка зору брала гору.  мператриця вдкрила ворота Пекна перед нхетуаням, а також ввела в м100 регулярну армю, солдати яко теж були рзко налаштован проти ноземцв.  II червня в Выпекалн солдати вбили на вулиц радника японського посольства Сугяма, 20 червня - нмецького посланника Кеттелера.  Це значило оголошення вйни, що й було офцйно пдтверджено мператорським указом вд 21 червня (у вдповдь на ультиматум держав вд 19 червня).  Указ офцйно санкцонував повстання хетуанв, хоча прагнув поставити х д пд контроль