Пдготувати повдомлення за темою: середьновчне духвництво

Духовенство

Усе життя середньовчно людини було повязане з церквою, тому, зрозумло, найвпливовшими в Середньовчч були дяч церкви. Священики вдрзнялися вд нших християн мирян. Вони звльнялися вд служби в арм й не пдпорядковувалися някому суду, крм церковного.

Духовенство не платило податкв, натомсть миряни сплачували церковну десятину.

В епоху Середньовччя духовенство роздлилося на бле чорне. Блими називали священикв, як не давали монашесько обтниц й несли службу серед людей у миру. Чорне духовенство монахи жили в монастирях. Слово монах (чернець) означа одинак, вони справд намагались усамтнитися вд нших людей. Ченц багато працювали, забезпечуючи для себя всм необхдним, невтомно молилися, навчали людей переписували книжки. Велик монастир на сход вропи називалися лаврами, а на заход абатствами.

Церковна десятина десята частина вд прибуткв, яку сплачувало церкв населення крани

Середньовчна людина була глибоко переконана, що головним у житт стосунки з Богом, а турбота про спасння душ християн якраз лягала на плеч духовенства. Тому винятково важливим, набагато вагомшим, нж виконання будь-яких нших функцй, була угодна Всевышнему належнсть людини до духовного сану.

Християнське духовенство подлялося на бле чорне. До блого духовенства належали пископи й священики, як обслуговували релгйн потреби мирян: управляли месу, здйснювали церковн танства (хрещення, причастя, внчання, сповдь тощо). Ядром повсякденного церковного життя в Захднй вроп була парафя, яка обднувала мешканцв клькох сл чи мських кварталв. Парафя управлялася священиком (парохом). Його помчниками могли бути духовн особи нижчого рангу (диякони, подиякони). У свою чергу парафя пдпорядковувалася парх, на чол яко стояв пископ. Клька пархй обднувалися в архпископство. На пдтримку життдяльност церкви та духовенства врники сплачували десяту частину вд власних прибуткв, тобто десятину.

Християнська церква малюсенька свою рархчну структуру. На вершин церковно прамди був Папа Гамсокаа. Другий, за папою, щабель у церковнй рарх посдали архпископи. За ними пископи, сходинкою нижче абати, а ще нижче - священики (парохи)

АБАТ (АБАТИСА) - настоятель (настоятелька) монастиря; прогуляться вд давньоврейського слова абба, тобто батько.

ПАРХЯ - територальна одиниця, яка перебува пд церковним управлнням пископа. У католицькй церкв вживаться латинський термн доцеза.