Скласти схему соцiальноi структури на украiнських землях у 14-15ст

Економчне життя

Панування ноземних феодалв, татарськ напади затримали, але не змогли зупинити економчного розвитку Украни.

На соцально-економчний розвиток Украни XVI ст. визначальний вплив справила змна економчно ситуац в вроп. На захдновропейському ринку значно зросли цни на худобу збжжя. Розвиток внутршнього ринку зовншнх економчних зв'язкв справив значний вплив на сльське господарство. Магнати шляхта почали розширяти сво орн земл, щоб виробляти бльше продукц на продаж.

Основою господарства на укранських землях залишалося рльництво. Поступово розвивалося городництво та садвництво. Провдною галуззю в пвденно-захдних районах стало тваринництво. Чималу роль вдгравали й бджльництво, рибальство мисливство.

Високого рвня розвитку досягла переробка сировини, були поширен водян млини, гуральн, медоварн, сукновальн. Розвивалася поташна, залзорудна, соляна, паперова та нш галуз промислового виробництва. Одночасно посилився процес вдокремлення ремесел вд сльського господарства.

Велик литовськ княз та польськ корол вважали укранськ земл власнстю свох держав розпоряджалися ними в нтересах панв. Вони роздавали грамоти на володння землями з правом експлуатац селян, як працювали на цих землях.

Магнати верхвка шляхетського стану, велик землевласники у Польщ, Литв, Укран, Блорус.

Шляхта панвний соцальний привлейований стан у Польщ, Литв, а також на пдлеглих м територях Украни.

Висновок

Незважаючи на певн економчн зрушення, укранськ земл, перебуваючи пд владою ноземних держав, втратили свою самостйнсть незалежнсть, а укранська панвна верхвка втратила здатнсть боронити нтереси укранського народу.

Княз, пани й дрбна шляхта

Наприкнц XV на початку XVI ст. в укранському суспльств вдбулося оформлення станв. Станова органзаця суспльства просочилась в Украну з Заходу.

Стани суспльн групи людей з спльними правами та обов'язками, визначеними законом.

Стани виникли на пдстав визначених законом прав, привлев та обов'язкв.

На укранських землях снували так вищ стани:

1. Княз (аристократи)

Вдгравали панвну роль у Большому князвств Литовському,

обймали висок посади. Належали не злее представники правлячо династ, а й нащадки знатних укранських родв, котр зумли зберегти велик земельн володння.

Це звання передавалося у спадщину.

Права аристократв було закрплено привлеями 1492 1506 рокв:

дстали захист вд суду провнцйно адмнстрац;

мали право утримувати власн збройн сили;

мали власн хоругви пд ними виступали на вйну;

пд час вонних дй очолювали власн вйськов сили;

нхто не мав права на их скаржитися, хба тльки большой князь або панська рада при великому княз.

В Укран налчували 20 князвських 30 боярських родв.

2. Пани

Пан (слово було запозичено з чесько канцеляр) означало родовий лицар, землевласник.

В Укран це слово вживалося з друго половини XIV ст.

Пани мали спадкову, а не надану великим дворянином вотчину. Це значило, що:

хн володння дставалися м у спадщину вд дда-прадда;

хн права на володння землями було узаконено державними актами;

вони мали право збирати з населення свох володнь податки вимагати виконання повинностей.

На вдмну вд Рус, У Литовськй держав бояри (пани) не були власниками земл. За користування землею вони мусили вдбувати вйськову повиннсть.

3. Дрбна шляхта

Вд друго половини ХV ст. бояри-лицар стали називатися шляхтичами.

Шляхтич людина вдомого, благородного походження. Формування шляхетського стану тривало в XIVXVI ст. Великокнязвська влада пильно стежила, щоб до складу шляхти потрапляли лише т, хто належав до боярських родв.

Законодавство XIV друго половини XVI ст. закрпило привле шляхти:

1522 р. Було прийнято сеймову ухвалу, згдно з якою до шля хетського стану належали злее нащадки тих, хто став дворянином ще за часв Втовта.

1528 р. Було проведено перепис шляхти.

1557 р. "Устава на воолочи закон, за яким здйснено остаточне виокремлення шляхти в стан, до шляхти було вднесено лише "бояр стародавнх", а решту вдтснена до станв мщанства селянства.

1566 р. Литовський статут, яким було гарантовано права шляхтичв, а саме:

остаточно скасовано вс обмеження шляхетсько земельно власност;

зрвняно у правах шляхту з аристократю;

закрплено за шляхтою законодавч права;

введено шляхетський становий трибунал;

запроваджено виборн суди;

створювалася система повтових шляхетських з'здв сеймикв з регулярними загальними сеймами, на их мала право зжджатися вся шляхта.

Польська шляхта дрбн середн феодали. Вони мали велик привле:

.