особливост освти в стародавньому Кита

   Молодш вчилися жити, наслдуючи поведнку батькв. Примхи витвки заборонялися, а неслухняних нколи прив'язували до нжки столу. У заможних см'ях хлопцв з трьох рочкв змушували вчити роглфи.  На перше заняття учень приносив вчителю букет квтв, а палицю, правда, загорнуту в красивий папр.   З двчаток попиту менше: рано чи пзно вийдуть замж будуть належати ншй родин. Але майбутнх наречених тримали в строгост. Вже в 5-6 рокв наряджали в жноч плаття, робили доросл зачскуи, забороняли гратися з братами виходити з дому без поводирв. З дванадцяти рокв двчину починали готувати до нового життя: вчили вести господарство, займатися рукодллям, а якщо разрешали кошти, давали пристойну освту. Багат китаянки вмли добре читати писати, спвати, танцювати навть складати врш. Але при цьому число обмежень зростала: двчина, що досягла шлюбного вку, не малюсенька право самовльно вийти до гостей, без попиту вступити з ними в розмову, а гучний смх вважався верхи непристойност. Одяг вона носила темний, без яскравих вишивок, няких прикрас. Преподавательчний деал передбачав виховання начитаного, важливого, здатного управляти собою. В основ виховання лежало повагу молодших до старших, а придбання освти вважалось вкрай важливою справою. Навчання будувалося на згод з учнем вчителем, самостйност учнв.