если вдбулося закриття китаю до вропи

В першу чергу ми повинн вдповсти не чому Китай вдрзнявся вд вропи, а чому Китай у 1800 р. вдрзнявся вд Китаю у 1300 р. Маючи дв крайн точки зору (за першою, вдсталсть китайсько технки пояснювалась неприязню до манпулювання природою та експлуатац; на думку прихильникв друго, Китай Захд нчим не вдрзнялись один вд 1-го), можна вибрати промжний компромсний варант. Рзниця мж китайською та вропейською цивлзацями була питанням ступеня, посилившись псля 1400 р., коли ставлення вропи до матерального свту стало набувати все бльш утилтарного характеру. Обидв цивлзац врили в право експлуатувати природу для задоволення матеральних потреб людей полпшення людсько дол тю мрою, якою це можливо. Проте в стор технки ми бачимо не тльки використання наявних можливостей, але х створення. У цьому сенс агресивнсть Заходу його вра в необмежений неконтрольований прогрес суттво вдрзнялись вд бльш помрних схдних поглядв. В есе сторичне корння нашо екологчно кризи Лнн Вайт совершенно точно поклада вдповдальнсть за екологчну кризу на захдну релгю. Китайцям не була властива вра в Господа, який схвалю безжальну експлуатацю природних ресурсв. Навпаки, китайська (в першу чергу даоська) естественна флософя намагалась знайти рвновагу мж людством його фзичним оточенням. У Кита не брало гору н пдкорення людини непереборним мощам природи, н безумовне панування над природою вдповдно до захдного антропоцентричного свтогляду. деалом вважався стабльний стан з переважанням гармонйних вдносин спвробтництва мж природою людьми. Щоб використовувати природу, вимагалось йти з нею в ногу. Всю сторю Китаю пронизу усвдомлення того, що людина частиною набагато бльшого органзму.

Навть виражена в такй скоригованй форм, не такй радикальнй, як точка зору Фен Ю Лана, роль естественно флософ в стор технки пддавалась сумнву. Можливо, справа в тому, що близько 1400 р. ставлення китайцв до природи поступово почало змнюватись. Деяк дослдники вважають, що поширення стерильно традицоналстсько верс неоконфуцанства могло призвести до того, що на змну енерг, властиво епохам Тан Сун, прийшли нтроспективна культура полтична летаргя, як вдбились в багатьох сферах науки технки.

Видатним представником ц школи був Ван Ян Мн, флософ XVI ст., який вчив, що природа це злее злпок з людського розуму що за границами розуму нема няких принципв чи законв. Якби така теоря отримала широке визнання, вона могла б пояснити занепад китайсько науки, хоча Ван Ян Мн також навчав, що знання, не вживан на практиц, безглузд. В будь-якому раз метафзичний деалзм несли не домнував у китайському мисленн навряд чи здатний пояснити уповльнення технчного розвитку в Кита псля закнчення Середнх вкв.