Розкажть про перш ремесла

У другй половин XIII першй половин XVI ст. на укранських землях отдал поглиблювався суспльний подл прац, продовжували розвиватися продуктивн сили, незважаючи на страшн втрати, що х завдало Кивськй Рус монголо-татарське нашестя, вд якого постраждало насамперед ремесло. Ряд ремсничих галузей зовсм зник. Так, припинилось виробництво сердоликових бронзових намист, шиферних пряслиць, знаменитих кивських скляних браслетв, амфор-корчаг. Назавжди було втрачене разумння виготовляти перегородчасту емаль. Спростилась згрубла технка багатьох давньоруських ремесел.
Проте вдразу псля ворожого нашестя ремесло почало вдроджуватися, в першу чергу на землях, як менше постраждали вд монголо-татарських завойовникв, наприклад, у Пвденно-Захднй Рус, зокрема у Галичин й на Волин. Розповдаючи про розбудову Данилом Галицьким у 50-х роках XIII ст. м100 Холма, лтописець зазнача, що князь нача призивати [ремсникв]. Прихожа немце и Русь, иноязычникы и ляхы денек и во денек... мастера всяции бежаху из Татар, седелници и лучници, и тулници, и кузнеци железу и меди и сребру, дал: колоколы принесе (Данило) ис Кыева, иные ту солье.
У Галичин й на Волин у другй половин XIIIXIV ст. працювали ремсники рзних спецальностей: ковал, зброяр, шевц, кушнри, чинбар, римар та н. Тут вдливали дзвони, мдн й олов'ян плити для прикрашання будвель, робили витончен ювелрн прикраси. Високого рвня розвитку досягли художн ремесла. Про це свдчить, зокрема, той факт, що польський король Казимир III псля завоювання Львова (1349) запросив звдти укранських живописецв для розпису оздоблення королвського палацу в Краков.
З пднесенням мського ремесла почали вдмирати деяк сльськ ремснич профес (наприклад, виготовлення прикрас). Зате нш розвивалися. Колишнй хлбороб, ставши ремсником, спочатку працював для задоволення потреб сльського населення. Згодом частина таких ремсникв переселилася до мст, де легше було збувати вироби. Т ж з них, що залишилися вдома, обмнювали сво вироби на продукти сльського господарства або продавали на мсцевому торгу, куди приздили люди з сусднх сл. Найчастше сльський ремсник працював на замовника виготовляв вирб з сировини, яку той приносив. З часом вн дедал частше працював безпосередньо на ринок. У XIVXV ст. на Укран це явище спостергалося всюди. Т села, де нтенсивно розвивалося ремесло, при сприятливих умовах переростали в мстечка, а дал в м100.
Основними ж центрами ремсничого виробництва були м100. У кнц XV на початку XVI ст. у Кив, наприклад, працювали кравц, кушнри, шевц, чоботар, постригач (вовни), золотар, лучники, стрльники, сдельники, ковал, конвсари (бляхар), тесляр, винники, хлбники, рибалки та н. Серед их особливо уславились ювелри-золотар, вироби яких користувалися попитом на всх схднослов'янських землях, а також майстри, що виготовляли известен стрли для лукв з залзним наконечником орлиним пером. За десяток кивських стрл кримськ татари давали вз сол.
У Львов, як довдумось з найдавншо мсько книги (13821389), працювали ремсники 23 професй, причому це перечень неповний. Крм тих ремсничих спецальностей, як згадуються у Кив, льввська мська книжка назива малярв, воскобйникв, мельникв, мечникв, чашникв, сукнарв, ливарникв дзвонв, гончарв, лазебникв, чинбарв, рзникв, мулярв, бондарв, поясникв та н. Якщо до цих ремсникв додати тих, що зазначен в рахункових книжках Львова 14041426 pp. (солодовники, рукавичники, стельмахи, червоношкрники, котляр, рушникар, токар, гравери, аптекар), то список ремсничих професй мщан можна збльшити до 36. Протягом XV ст. ремесло у Львов розвивалося швидкими темпами; на кнець столття здесь налчувалося вже близько 500 цехових майстрв , певно, набагато бльше позацехових ремсникв. У мських книжках Львова середини XVI ст. назван представники нових ремсничих професй: шапкар, колод, столяр, зброяр. Значними ремсничими центрами на укранських землях цього часу були також Луцьк, Володимир, Кам'янець, Кременець, Холм, Красностав, Буськ, Ковель.
Укранськ ремсники в XIV особливо в XV та в першй половин XVI ст. великою мрою працювали на експорт. У тогочасних джерелах багатьох кран вропи й Аз та талйських факторй у Криму зустрчаються численн згадки про товари з Кива, Львова, Луцька, Володимира, нших мст Пвденно-Захдно Рус. На зовншн ринки вивозилися, зокрема, полотно, пояси, шапки, ногавиц, клинок, ножик, серпи, плужне залзо, ювелрн прикраси.

Хлiборобство, тваринництво, писанкарство, ковальство, бджiльництво, мисливство,рибальство,ткацтво