дяльнсть загально укрансько ради

Загальна Укранська Рада (ЗУР)  загальноукранська полтична органзаця, що постала 5 травня 1915 у Вдн як розширення галицько Головно Укрансько Ради на вс укранськ земл. Загальна Укранська Рада мала бути репрезентацю всього укранського народу пд час вйни, а тим самим також найвищим диним укранським представництвом у границах Австро-Угорщини.

До складу Загально Укрансько Ради входили з Галичини  14 делеатв з Нацонально Демократично Парт, 6 з конструктивно, 1 соцал-демократ; з Буковини  5 над. демократв, 1 соцал-демократ, 1 з Укрансько Народно Парт; з пдросйсько Украни 3 делеати вд Союзу Визволення Украни; разом 34 члени. Персональний склад членв часто мнявся.

Програма Загально Укрансько Ради: щодо укранських земель пд росйським пануванням  самостйна укранська держава, щодо укранських земель Австро-Угорщини  територально-нацональна автономя об'днання укранських земель в один автономний край.

Провд у Загальнй Укранськй Рад належав презид, до яко входили: Кость Левицький  голова, Микола Василько, Лев Бачинський (згодом Ярослав Весоловський), Микола Ганкевич (пзнше Володимир Темницький)  защитники голови, Олександер Скоропис-Йолтуховський (згодом Маркян Меленевський)  уповноважений Союзу Визволення Украни, секретар В. Темницький.

Органзаця опкувалася правами укранцв, закликала х боротися за конституцйну Австро-Угорщину проти самодержавно Рос. Завдяки дяльност об'днання з'явилася дея створення всеукранського вйськового з'днання. Так з'явилося перше з часв рестрового козацтва Реч Посполито та Росйсько мпер укранське вонзоване угрупування  легон Укранських счових стрльцв (УСС).

Псля проголошення цсарського манфесту 4 листопада 1916 про створення польського королвства та вдокремлення й широку автономю з польською перевагою Галичини в склад Австро-Угорсько держави становище Загально Укрансько Ради захиталося й полтичний провд укранського життя в Австр перейшов до укрансько парламентарно репрезентац.