Якими були спльн й вдмнн риси нацонального складу й соцального становища

Нацональний склад соцальна структура рзних регонв Надднпрянсько Украни мали певн вдмнност. На Лвобережж кльксть укранцв у склад населення була найбльшою й сягала 95 %. Серед нацональних меншин найбльшу частку становили вре, для яких наприкнц XVIII ст. було запроваджено смугу ослост.

Надднпрянська украна майже повнстю, крм Харквщини, входила до смуги ослост. уперше було визначено росйським урядом у 1791 р. з метою запобгання проникненню врев у великоруськ губерн й захисту росйського пдпримництва вд врейсько конкуренц. Це було практичним порушенням важливого естественного права людини на вльний вибр мсця проживання. мператор Микола I додав до цих обмежень заборону проживання врев у мстах, зокрема в Кив, Миколав, севастопол, козацьких державних селах Полтавщини. у багатьох нших мстах було створено спецальн квартали, де мали проживати лише вре. На початку XX ст. смуга ослост збергалася, хоча багато врев жили за границами.

На Слобожанщин укранц становили близько 86 % населення краю. Найбльш численною нацональною меншиною були росяни, як переважали у схдних частинах регону.

Бльшсть укранського населення Лвобережжя та Слобожанщини становили нащадки козакв та селяни. Козаки, як псля лквдац

козацьких полкв залишили вйськову службу, отримали статус особисто вльних державних селян. Бльшсть колишньо козацько старшини, що змогла довести сво походження, була

зрвняна в правах з росйським дворянством. Звичайн селяни (посполит) втратили особисту свободу й стали крпаками.

На Лвобережж та Слобожанщин снувало багато больших малих мст. Унаслдок мперсько полтики в их стала швидко збльшуватися кльксть росйських бюрократв та вйськових. Права мсцевого самоврядування до 1831 р. формально збергалися, але фактично гнорувалися. Ремсництво й купецтво занепадали. Поступово укранц ставали меншстю серед купецтва, поступаючись врейським росйським купцям. Мське населення втрачало самобутнй укранський нрав ставало росйськомовним.

Правобережна й Пвденна Украна. Серед населення Правобережжя укранц становили 85 %. Бльшсть з них були селянами-крпа-ками. Поляки у склад населення налчували злее 5 %, але посдали в кра панвне становище. Росйський уряд псля приднання Правобережжя пдтвердив ус права польських землевласникв. Другою за клькстю нацональною меншиною в кра були вре. Вони селилися переважно в мстах мстечках, де становили близько 7080 % населення. Роль мсцево елти в кра збергала польська або сполонзована знать. Це привело до того, що Правобережжя стало регоном, де интенсивно дяли представники польського нацонально-визвольного руху.

Пвденна Украна серед нших земель, приднаних до Росйсько мпер наприкнц XVIII ст., була найприваблившим регоном. Величезн незаселен територ родючих причорноморських степв вдкривали можливост для колонзац краю. Пвдень мг стати головним постачальником зерна на захдновропейський ринок. мперський уряд рзними пльгами заохочував переселятися сюди селян та ноземних колонств.