Спльне та вдмнне у розвитку США й тогочасних провдних вропейських кран

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТ. Друга половина XIX початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком ндустрального суспльства у провдних кранах свту.

За цей перод промислове виробництво зросло здесь майже втрич. Особливо швидко розвивалася важка промисловсть. Виплавка стал, чавуну, видобуток вуглля, виробництво машин та обладнання стали показниками могутност крани.

Найбльших успхв було досягнуто в металург, машинобудуванн, транспорт. Разом з появою нових галузей промисловост (електротехнчно, хмчно тощо) це докорнно змнило повсякденне життя людей.

Розгортання ндустралзац, тобто створення великих пдпримств, потребувало нових форм органзац виробництва та значних фнансових нвестицй (вкладень з метою отримання прибуткв). Для залучення капталу для виршення широкомасштабних економчних завдань набуло поширення акцону-вання. Значн фнансов ресурси, зосереджен в руках вузького кола банкрв промисловцв, зумовили посилення хньо рол в економчному та полтичному житт суспльства. Цей вузький прошарок дстав назву фнансово олгарх.

Ранше за нш крани цей процес розпочався в США. Монопол намагалися встановити сво панування на ринку в провдних галузях промисловост, м ставало все тснше в нацональних кордонах вд надлишку капталу. Експанся його в слаборозвинен крани дозволяла отримувати вищ прибутки.

Моноползаця промисловост стала серйозним випробуванням принципу ринково економки вльно конкуренц. Вона спричинила й змну длових вдносин мж пдпримцями. В окремих галузях господарства монополсти почали обмежувати вльну конкуренцю, а нод й гальмували поширення прогресивних технологй. Проте моноползаця не знищила конкуренцю, а злее перенесла в ншу площину: боротьба мж монополстичними обднаннями розгорталася вже на свтовому ринку.



Стрмке зростання промисловост, з одного боку, зумовило розширення внутршнх ринкв, а з ншого сприяло зростанню зовншньо торгвл. Нацональним виробникам було тсно на внутршньому ринку (продуктв вироблялося бльше, нж х мг купити споживач), вони прагнули завоювати нов ринки збуту. Це зумовлювало гостру боротьбу за контроль над ринками. Поширення набуло таке явище, як демпнг, тобто мпорт товарв за заниженими цнами з метою знищити конкурентв, захопити ринок, а вже потм диктувати сво умови. У вдповдь на захист нацонального виробництва ставала держава, яка почала обмежувати доступ ноземних продуктв. Така державна полтика, що заступила вльну торгвлю (фртредерство), дстала назву протекцонзм.

Протекцонзм полтика держави, спрямована на захист власно економки вд ноземно конкуренц.

Обмеження торгвл, висока вартсть доставки товару , вдповдно, зростання собвартост зумовили появу нового явища в економчному розвитку. Замсть вивезення товару промислово розвинен крани почали вивозити каптал до тих кран, де прибуток був значно вищим. Вивезення капталу стало вагомим чинником у формуванн свтового ринку. Лдерами у вивезенн капталу були Англя, Франця, Бельгя, США тощо.

Ще одню важливою тенденцю в розвитку провдних кран свту було зростання рол держави в економчних процесах. Держава з нчного охоронця перетворювалася на регулятора