що свдченням того що в добу середньовччя панувало натуральне господарство

Розвиток господарства кран вропи епохи Середньовччя пройшов три пероди. У ранньому Середньовчч (V Х ст.) сформувалися утвердилися визначальн риси феодального господарства (перод генези). XIXV ст. перод зрлост феодального господарства в умовах внутршньо колонзац, розвитку мст товарного виробництва. У пзньому Середньовчч (XVI перша половина XVIII ст.) зароджувалися ринков форми виробництва, з'явилися ознаки ндустрально цивлзац.
Виникнення розвиток господарства у вропейських кранах мали унверсальн ознаки. Разом з тим в кожнй кран були сво особливост, хронологчн меж. Так, в тал, Франц, спан, Взант цей перод отримав назву романського, сформувався на основ спадщини Римсько мпер та соцально-господарсько системи германських племен. В Англ, Нмеччин, скандинавських слов'янських кранах перехд до феодальних вдносин вдбувався на основ розкладу родоплемнних общинних вдносин.
Становлення феодального господарства яскраво простежуться на приклад Франкського королвства (VIX ст.), що було створено германськими племенами франкв на територ Пвнчно Галл (сучасно Франц), а з VIII ст. запанувало над бльшою частиною Захдно вропи. У V на початку VI ст. за "Салчною Правдою" збрником звичавого права у Франкському королвств вдбувався процес перетворення землеробсько громади, що складалася з великих смей (включаючи родичв до третього поколння), на сусдську, де переважало ндивдуальне господарство малих смей. Громад належали територальне господство, колективна власнсть на вс земл. У спадковому користуванн великих смей, члени яких водили спльне господарство, були надли (парцели) орно земл, сади, виноградники, длянки лсв та лукв, випаси для худоби. Право частно власност поширювалося на будинок з присадибною длянкою та рухоме майно. Неподльн угддя були спльною власнстю членв громади. Права вдчуження (вльного розпорядження) "салчно земл" франки не знали. Вона успадковувалася синами або братами померлого, а за хньо вдсутност переходила до громади.
За "Салчною Правдою", франки були вльними членами громади з визначеними правами обов'язками, але соцальн та майнов вдмнност в хньому середовищ були значними. До соцально структури франкського суспльства належали знатн, вльн, напввльн лти-землероби раби. У процес колонзац Галл частину земель, переважно мперських, привласнили корол, дружинники, знать. У громад неминуче виникав дуалзм мж колективною власнстю парцелярними господарствами. Розпочалася майнова диференцаця, з'явилися заможн та незаможн члени громад.
Одночасно збергалася земельна власнсть церкви галло-римського населення, значна частина якого перейшла на службу до франкських королв. Не було вдмнено н рабство, н колонат. Продовжували дяти норми римського права. Отже, в аграрних вдносинах Франкського королвства доби "Салчно Правди" спвснували римська система частно власност, землеволодння франкських громад, королв знатних осб.
Протягом VIVII ст. у франкв еволюцонував порядок успадкування земл. Право на не визнавалося за дочками, братами, онуками померлого. Спадковий надл перетворювався на алод приватну власнсть невелико см' або членв. Ця власнсть вльно вдчужувалася заповдалася, дарувалася, продавалася, купувалася, обмнювалася без дозволу громади. Остання з землеробсько трансформувалася на сусдську громадину марку, господарськ пдвалини яко визначалися приватною власнстю на орн земл та колективною на угддя, власною працею вльних членв.
З утвердженням приватновласницьких вдносин змцненням алоду розпочалося вдчуження земл. Посилилися майнове розшарування, розорення дрбних галло-римських франкських землевласникв, концентраця земл. Король з свого земляного фонду надавав церкв, свом намсникам (графам), знатним особам з германо-галло-римських отчизн земл з селянами, право на збирання державних доходв. Уже в кнц VI ст. сформувалося землеволодння франксько службово знат.