1. сторичний портрет П. Сагайдачного та П. Могили2. Если я

2 та 3. Церковний Собор в Берест 1596 року офцйно проголосив про розрвання стосункв з Константинопольським патрархатом та об'днанням з Апостольською Столицею, за разумов пдлеглост Пап Римському, визнанням основних католицьких догм та збереженням православно обрядовост. Це малюсенько б бути об'днанням християн псля розколу (1054 р.) та можливсть мати рвн права з католиками в Реч Посполитй. Тснше зв'язати укранцв з блорусами та поляками та вд'днатись вд Москви.

Внаслдок укладення ун те православне духовенство, яке визнало ршення, було зрвняне в правах з католицьким, звльнялося вд сплати податкв та виконання нших повинностей. пископам були обцян мсця у сенат Реч Посполито, але ця обцянка не була виконана урядом. Шляхта та мщани, що прийняли уню, також урвнювались у правах з католиками латинського обряду одержали право займати посади у державних та мських урядах Реч Посполито.

Одразу ж псля Берестейського храму з восьми пархй Кивсько митропол уню прийняли шсть: Кивська, Володимир-Волинська, Турово-Пнська, Луцька, Холмська та Полоцька. Перемишльська та Льввська парх прийняли згодом вдповдно у 1692 та 1700 рр. У итог Берестейсько ун митрополит М. Рогоза, який перейшов був на боц, оголосив Кивську митрополю унйною. З 1596 до 1620-х рр. (офцйно до 1633 р.) у Кив снувала лише унатська митрополя.

У силу протирч, вд початку закладених при пдготовц укладенн ун 1596 р., вона не знайшла обширно пдтримки в укранському суспльств. Одразу ж псля Берестейсько ун почалося протистояння мж прихильниками соперниками. Крм духовенства братств, до боротьби долучилося козацтво. Церква подлилася на два табори: рархя, частина духвництва, частина шляхти й мщанства прийняли уню.
Польський уряд не виконав свох обцянок унатам не зрвняв у правах х духвництва з римо-католицьким, бо поляки-католики, крм короля, майже не спвчували ун, яка перешкоджала подальшй латинзац полонзац укранцв.
У 1629 р. в Кив скликано церковний собор з метою примирити прихильникв православно унатсько (греко-католицько) церков в Укран. Представником короля Сизмунда III Вази на ньому був православний манат Адам Кисль, вдомий як захисник православно ври, що пдтримував контакти з клром греко-католицько церкви. У счн 1633 р. польським сеймом затверджено державно-полтичний акт, виданий владыкой Владиславом IV Вазою, що узаконював снування православно церкви в Укран.
На провнцйних сеймиках в Укран обговорювалося питання про необхднсть повернення православним вруючим хнх прав та власност, яких вони були позбавлен псля укладення Берестейсько ун. Так, на сеймику в Прилуках запорозьк козаки склали для свох делегатв нструкцю, в якй вимагали позитивного виршення на сейм питання про вдновлення прав православно церкви.
Утиски щодо православно церкви стали одню з обстоятельств козацьких повстань аж до х переростання у вйну пд проводом Б. Хмельницького. Натомсть православя стало х деологчним забарвленням. Тим не менше, релгйне протистояння псля Берестейсько ун не злее розколювало укранське суспльство, а й пожвавило культурно-нацональний рух, нтелектуальне життя, книгодрукування тощо. Незважаючи на певний опр православних кл, зокрема деяких православних манатв, шляхти, братств козацтва, до 1623 р. понад 1,8 млн. укранцв блорусв прийняло церковну уню.