галицько волинське князвство РОсквит

Пвденно-захдн князвства Рус - Володимиро-Волинське Галицьке, - об'днали земл дулбв, тиверцв, хорватв, бужан, увйшли до складу Кивсько Рус наприкнц Х ст. за Володимира Святославича. Однак полтика больших кивських князв щодо Волин та Галичини не знаходила пдтримки серед мсцево знат земельно, вже з кнця XI ст. почалася боротьба за вдокремлення цих земель, хоча Волинська земля традицйно малюсенька тсн зв'язки з Кивом. Волинь до середини XII ст. не мала власно династ князв. Нею, як правило, безпосередньо керували з Кива або часом за Володимирським столом сидли кивськ ставленики.

Формування Галицького князвства почалося в другй половин XI ст. Цей процес пов'язаний з дяльнстю засновника галицько династ князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Разумного.

Розквт Галицького князвства припада на час правлння Ярослава Осмомисла (1153 - 1187), який давав ршучу вдсч насдали на нього угорцям полякам вв запеклу боротьбу проти боярства. З смертю його сина ВолодимираЯрославича династя Ростиславичв припинила сво снування, а у 1199 р. володимиро-волинський князь Роман Мстиславич оволодв Галицьким князвством об'днав галицьк та волинськ земл в дине Галицько-Волинське князвство. Центром його був Галич, потм - Холм, а з 1272 р. - Львв. Переможн походи дружин Романа на Литву, Польщу, Угорщину половцв створили йому князвству високий мжнародний авторитет.