Сфорулюйте 4-5 тверджень про статус спосб життя укрансько шляхти наприкнц

Спосб життя укрансько шляхти наприкнц 16 - на початку 17 столття)

Псля  Кревсько ун, й, особливо, псля поразок Свидригайла Ольгердовича багато укранських блоруських князв втратили сво удли. Вдбувалося поступове зближення князвсько верстви з представниками нших привлейованих станв як наслдок утворення диного привлейованого стану шляхти. з середини 15 ст. на бльшост укранських земель утвердилася така структура панвного стану: княз пани земяни-шляхта шляхта-голота панцирн бояри.

Ця структура збергалася до середини 17 ст. Щоправда навть геть збднл княз мали бльше шансв отримати висок уряди в порвнянн з менш родовитим, хай навть заможним, шляхтичем. Крм того, княз поступали на державну службу до Литовсько, а потм Польсько держав, збергаючи сво князвства й отримуючи вд держави у приватну власнсть та пожиттве держання значн земельн володння. Так княж роди Острозьких, Вишневецьких, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких обймали провдн урядов посади у Большому князвств Литовському, засдали в рад большого князя, а у вонн походи йшли пд власними прапорами.

З посиленням польського впливу княз втрачали здатнсть на державному рвн виршувати долю сво батьквщини вона дедал бльше починала залежати вд вол чужих столиць: Вльна чи Кракова.

Одначе княж роди ще мали силу й авторитет чинити мсцеве врядування. Подливши мж собою спершу Волинь, а згодом Центральну Украну, вони перебрали реальну владу на мсцях.

У хнх володннях дяло княже право з власними податками й трибуналом. Було сво вйсько. Тож на мсцевому рвн, здавалося, все лишалося таким, як за княжо доби. Власне, тому представники княжих смей повязували сво родоводи з князями Кивсько Рус.

У житт тогочасно Украни особливе мсце посдав рд Острозьких.

Пани й дрбна шляхта: боротьба за рвн права всх представникв шляхетсько верстви

До вищо верстви тогочасного укранського суспльства, крм князв, належали також пани. Слово пан у 16 ст. позначало свордний титул. Так, та Кивщин й Брацлавщин першо половини 16 ст. з 450 шляхетських родв панськими називалося близько сотн. Головною ознакою пана було те, що вн володв хоч невеликою, але власною, з дда-прадда, отчинною землею. Як вдомо, ще вд часв Кивсько Рус численною була верства лицарв-бояр, що тримали земл-вислуги матки, надан большим князем за вйськову службу. Збергалися вони й за пзнших часв. Проте панов, на вдмну вд дворянина, який мусив оселятися там, де подару йому землю князь, було гарантоване спадкове володння землею свох предкв. Найчисленншим прошарком шляхетсько верстви була дрбна шляхта земяни. Частина з их мали право розпоряджатися власними матками, як були х приватною власнстю, решта користувалися землею за умови виконання вйськово повинност. Втративши землю, так шляхтич потрапляли до розряду шляхти-голоти.

Прикметною ознакою життя Украни було те, що, попри споконвчну неоднорднсть, шляхетська верства прагнула здобути соб загальн права привле, а отже, вдокремитися остаточно вд решти суспльства.

Й якщо княз мали т права за фактом свого народження, то середнй та дрбнй шляхт доводилося х виборювати. Змни у становищ шляхти вдбилися в законодавчому кодекс того часу статут Великого князвства Литовського в редакц 1529 р. Першому (або Старому) Литовському статут. Згдно з ним шляхт було гарантовано, що не можна карати без суду. Закон також забезпечував шляхт володння землею, яку не можна було вдбрати без вини.

Отже, наприкнц 16 ст. укранська шляхта домоглася закрплення в закон прав, що х упродовж столть виборювала соб мечем, виконуючи нелегк вйськов обовязки.

Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/20089438readmore